Фото від ШІСалат з нутом і тунцем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Нут відварений
- 160 г Тунець
- 4 од. Помідор стиглі, але тверді
- яблучний оцет за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець молотий, за смаком
Кроки
Відкиньте нут на друшляк і дайте стекти рідині, в якій він зберігався, а тоді рясно промийте його теплою водою.
Перекладіть нут у салатницю і додайте тунця і, за потреби, оливкову олію.
Помідори помийте, витріть чистим рушником, наріжте шматочками і додайте до салату.
Приправте салат сіллю, чорним перцем та ароматними травами за смаком.
Це салат для тих днів, коли готувати не хочеться, а їсти щось путнє — треба. 
Нут уже зварений, 
тунець з банки, 
помідори сирі — тут нема жодного вогню, тож питання «на якому вогні смажити» просто не стоїть. Вийде він майже завжди, якщо не полінуєтесь на одному кроці — промити нут.
Дехто думає, що консервований нут можна одразу в салатницю висипати разом з тим слизьким розсолом. Ні, бо той розсіл — не бульйон і не маринад, це просто рідина, в якій нут зберігався, і смаку вона не додає, тільки крохмалисту каламуть і зайву 
сіль. Промили теплою водою, стекли — і нут став тим, чим має бути: щільним, трохи горіховим на смак, а не слизьким.
Тверді стиглі помідори тут не випадковість. М'який перестиглий помідор у салаті пустить сік, і за двадцять хвилин у вас на дні миски буде калюжа, а не заправка. Твердий тримає форму й ріжеться рівним шматочком, а не розмазується під ножем.
Нут — основа ваги в цьому салаті, і саме тому його беруть уже відварений: варити нут з сухого — то окрема історія з замочуванням на ніч, бо інакше він лишається твердим навіть після години кипіння. Якщо вдома нема консервованого — зваріть сухий заздалегідь, а в салат кладіть холодним, бо гарячий нут «зварить» тунця й розмочить помідори.
Тунець тут не головна дійова особа, а швидкий білок без плити. Беріть той, що в 
олії чи у власному соку — різниця невелика, олію з банки можна і влити замість частини оливкової, якщо шкода викидати. Головне — відкинути зайву рідину, щоб салат не плавав.
Оливкова олія в рецепті «за потреби» — і це чесно, бо тунець у олії сам по собі вже дає жирність. Якщо олії оливкової нема, годиться будь-яка олія без власного запаху, яка не перебиває смак інгредієнтів — соняшникова рафінована підійде, нерафінована з сильним запахом уже ні, бо вона тягне ковдру на себе.
Оцет винний яблучний тут грає роль, яку часто недооцінюють: він не для кислоти заради кислоти, а щоб розбудити смак нуту й помідорів, які самі по собі доволі прісні. Трохи — і салат перестає бути просто набором інгредієнтів у мисці.
Сіль і 
перець — у кінці, і це не формальність. Посолити нут заздалегідь, ще у воді для промивання, — марно, сіль змиється. Солити треба вже зібраний салат, коли все лежить разом і ви бачите, скільки солі насправді треба.
Терпіння тут потрібне в одному місці — дати салату постояти хвилин десять після заправки, перш ніж їсти. Смаки встигають познайомитись одне з одним, і це той самий складник, якого в списку інгредієнтів не знайдете, а в тарілці відчуєте.
Ще від Inès Lambert
·