Фото від ШІТарталетки з фруктами
Інгредієнти

- 200 г Борошно
- 80 г Цукор
- 100 г Вершкове масло
- 2 од. Яєчний жовток
- 3 ст. л. Ром або лимончелло, лікер мараскіно, коньяк, амаретто
- 1 щіпка Сіль
- 3 од. Яєчний жовток
- 80 г Цукор
- 15 г Борошно
- 10 г Кукурудзяний крохмаль
- 1 од. Лимон для цедри
- 250 мл Молоко
- свіжі фрукти ківі, полуниця, чорниця, яблуко, ананас, за смаком
- Цукрова пудра за смаком
Кроки
На робочій поверхні насипте борошно гіркою, зробіть ямку та додайте цукор, сіль, вершкове масло, яєчні жовтки та ром. Вимішайте до однорідності.
Загорніть тісто в харчову плівку і покладіть у холодильник.
30 хвПриготуйте крем: з'єднайте яєчні жовтки й цукор, збийте вінчиком до однорідності.
Додайте кукурудзяний крохмаль і борошно, збийте, щоб не було грудочок.
Підігрійте молоко разом з лимонною цедрою, потім приберіть цедру.
Тонкою цівкою вливайте гаряче молоко до яєчної маси, постійно збиваючи вінчиком.
Поставте каструлю на середній вогонь і доведіть крем до кипіння, безперервно помішуючи.
Зменшіть вогонь і варіть крем ще 5 хвилин, щоб добре загуснув.
5 хвЗнімайте з вогню, накрийте крем плівкою впритул до поверхні і дайте охолонути.
Розкачайте тісто на злегка підпорошеній борошном поверхні в тонкий пласт товщиною 4 мм.
Виріжте формочки у вигляді квітки діаметром 7 см.
Викладіть квіточки тіста у форми для тарталеток діаметром 5 см, заповнюючи їх по всій поверхні.
Обрізки замісіть, розкачайте і виріжте ще формочки — загалом має вийти 20 основ.
Проколіть дно кожної тарталетки вилкою і поставте форми в холодильник.
30 хвВипікайте в розігрітій духовці за температури 180 градусів у статичному режимі.
11 хвДайте основам тарталеток повністю охолонути.
Наповніть їх кремом за допомогою кондитерського мішка з гладкою насадкою.
Прикрасьте тарталетки свіжими фруктами, нарізаними часточками, на свій смак.
Притрусіть цукровою пудрою і подавайте.
Тарталетки з фруктами — це сабле і крем патісьє, зібрані в коробочку, яка не промокає. Два окремі елементи, кожен готується своєю логікою, і вся складність рецепта — не дати їм зіпсувати один одного: тісто має залишитись хрустким, крем — густим і не водявим, а фрукти — не встигнути пустити сік, поки тарталетка стоїть на столі.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах, які легко проскочити. Перший — холодне тісто.
Масло в ньому має залишатись твердими крихтами, а не розтертись у жир, інакше при випічці воно розтопиться раніше, ніж
борошно встигне взятись каркасом, і дно тарталетки стане не хрустким, а щільним і важким, як пісочне печиво з коробки. Другий — крем, який треба проварити, а не просто загріти. Яєчний
жовток загущує тільки після того, як
крохмаль і борошно в ньому прогріються до кипіння; якщо знімете каструлю раніше «бо вже й так густо на вигляд», крем розрідиться вже на тарілці.
Страва проста за інгредієнтами, тому результат читається у двох речах: тісто ламається рівно, без крихкого розсипання і без гумової тягучості, а крем тримає форму, коли ви проводите по ньому ложкою — лишається канавка, яка не затікає назад.
Основа тіста (сабле бретон, по суті) —
борошно,
масло,
жовтки,
цукор і алкоголь. Масло холодне і саме для того, щоб не замазати борошно: ви розтираєте його руками до крихти, а не вимішуєте в пасту, інакше тісто потім тягнеться й твердне при випічці замість того, щоб ламатись піском. Алкоголь тут не для смаку в класичному сенсі — спирт випаровується в духовці швидше за воду, і тісто встигає підсохнути й стати хрустким, поки не розм'якло від вологи. Якщо алкоголю немає, замініть холодною водою або соком
лимона — структура піде, аромату не буде, і це нормально.
Жовтки, а не цілі яйця — тому що білок у тісті дає тягучість, глютенову пружність, якої в піщаному тісті не потрібно. Два жовтки на 200 г борошна — саме стільки, щоб зв'язати крихту в тісто, яке качається, і не більше, бо зайва волога знову веде до твердого дна.
Крем патісьє тримається на трьох речах одночасно: жовтках, борошні і кукурудзяному
крохмалі. Жовток дає смак і колір, борошно й крохмаль — загущення. Крохмаль густіє швидше й дає гладкість, борошно — стабільність при охолодженні, тому їх беруть разом, а не один замість іншого: тільки крохмаль — крем розм'якне за день у холодильнику, тільки борошно — вийде крейдяним на смак.
Цедра лимона в
молоці — це не кислота, а ефірна олія, яка розчиняється в жирі молока при нагріванні й лишається в ньому, коли цедру прибрали. Тому її кладуть у гаряче молоко, а не в холодний крем — в холодному вона просто не встигне віддати аромат.
Гаряче молоко вливають у жовтки тонкою цівкою, постійно збиваючи — щоб прогріти жовток поступово. Якщо лити одразу все й швидко, жовток зварюється локально грудками раніше, ніж встигне розійтись рівномірно — отримаєте крем з яєчними крупинками, хоч температура в каструлі ніби правильна.
Варити крем до кипіння і ще кілька хвилин після — тут саме та межа, де крохмаль і борошно розкривають свою загущувальну здатність повністю. Дехто каже — можна зняти, як тільке загусне на вигляд. Ні, бо на вогні крем густіє з запізненням, і те, що виглядає готовим у каструлі, після охолодження виявиться рідким: крохмаль ще не доготувався.
Плівка впритул до поверхні крему при охолодженні — це не естетика, а захист від корочки: волога з поверхні випаровується, і без плівки верх крему береться плівкою-кіркою, яку потім доведеться або викидати, або збивати назад у крем шматками.
Фрукти кладіть ближче до подачі, а не заздалегідь: ківі, полуниця, ананас пускають сік на крем, і тарталетка, яка годину постояла з фруктами, вже не та, що свіжозібрана. Яблуко можна тримати трохи довше, якщо скропити лимонним соком, — інші фрукти цей трюк не врятує так само надовго.
Ще від Inès Lambert
·