Фото від ШІФрозен-йогурт з персиком та абрикосом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

Кроки
Персики нарізаємо шматочками й викладаємо в каструльку з 70 г цукру, кількома столовими ложками води. Варимо до густої консистенції джему, перебиваємо блендером.
Абрикоси нарізаємо шматочками, додаємо 70 г цукру на сковороді, вливаємо 2 ст. ложки води. Варимо до кремової консистенції, перебиваємо блендером.
Додаємо третину йогурту до абрикосового джему, перемішуємо. Те ж саме робимо з персиковим джемом.
Окремо збиваємо вершки до густої піни.
Додаємо третину збитих вершків до персикової суміші, вимішуємо. Третину вершків додаємо до абрикосової суміші. Решту вершків змішуємо з йогуртом.
Заповнюємо 6 формочок на третину абрикосово-йогуртовою сумішшю. Ставимо в морозильник.
10 хвДістаємо формочки, формуємо другий шар із персикової суміші. Ставимо в морозильник.
10 хвУкладаємо останній шар із суміші йогурту та вершків. Остаточно заморожуємо щонайменше 2-3 години.
150 хвВиймаємо фрозен-йогурт з формочок і прикрашаємо ожиною та малиною.
Фрозен-
йогурт — це морозиво для тих, хто боїться морозива. Без жовтків, без варіння заварного крему, без спеціальної машини для мороженого. Тут усе питання вирішує не термічна обробка, а вода: скільки її вийде з фруктів і куди вона потім замерзне.
Персик і
абрикос варите не просто «щоб зм'якли» — ви виганяєте з них зайву вологу випаровуванням, і джем густішає саме тому, що води стає менше, а не тому, що
цукор щось «загущує» сам по собі. Якщо недоварити — лишиться вода, і в морозилці вона дасть грубі кристали льоду замість гладкої текстури. Ознака готовності — слід від ложки по дну каструлі тримається секунду-дві, а не зникає миттєво.
Шарів три не для краси. Абрикосовий, персиковий і йогуртовий мають різну щільність і по-різному поводяться з повітрям від
вершків, тож якщо змішати все в одну масу — смак фруктів розмиється, а колір стане брудно-рожевим. Шарування — це ще й спосіб контролювати заморозку: кожен шар встигає трохи «схопитися» окремо, перш ніж на нього ляже наступний, інакше вони попливуть один в інший.
Вийде, якщо не полінуєтесь збити вершки саме до густої піни — не до напіврідкого стану. Повітря, вбите в них, і є те, що робить фрозен-йогурт м'яким, а не каменем, коли дістанете з морозилки.
Йогурт беріть густий, грецький тип, без зайвої сироватки — рідкий дасть більше води, а воду в десерті без машини-морозильника ми й так насилу контролюємо. Жирність йогурту не критична, головне — консистенція, близька до густої сметани.
Вершки — тільки для збивання, 33% і вище. Менша жирність просто не збивається в стійку піну, скільки не старайтесь віночком чи міксером: жиру замало, щоб утримати бульбашки повітря. Якщо вершків нема — не беріть молоко «про всяк випадок», воно не замінник, тут потрібен саме жир і здатність тримати форму.
Персики й
абрикоси можна взяти заморожені, якщо не сезон — вода з них так само випарується при варінні, просто трохи довше постоїть на вогні. Головне — не плід має бути ідеальним на вигляд, а смак достиглий: недозрілий фрукт дасть кислий, пісний джем, і
цукор цього не виправить, бо цукор підсолоджує, а не ароматизує.
Цукор у рецепті не тільки для смаку — він частково утримує воду в розчиненому стані й заважає їй кристалізуватися у великі гострі кристали льоду. Тому зменшувати його кількість різко — ризикована справа: десерт стане не просто менш солодким, а твердішим і зернистішим на зуб.
Ягоди — чорниця,
малина — це вже не інгредієнт, а оздоблення й контраст: кисла нотка проти солодкого фруктового масиву. Якщо їх нема, підійде будь-яка кисла ягода, яка у вас під рукою, або навіть тонкі скибки свіжого персика зверху.
Формочки — силіконові найзручніші, десерт виймається без боротьби за цілісність шарів. Якщо таких нема, підійдуть маленькі скляні чи пластикові стаканчики, але тоді перед подачею потримайте хвилину в теплій руці або оберніть гарячим рушником — так шар, що торкається стінки, трохи відтане, і десерт вийде без різкого ривка, що ламає шари.
Ще від Nora Vasquez
·