Фото від ШІПенне з помідорами датторіні та орегано
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 400 г Пенне рігате
- 200 г Пасата з помідорів датторіні
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Пекоріно романо за смаком
- 1 ст. л. Орегано
- 1 зубчик Часник
Кроки
На сковороді розігріти оливкову олію, додати зубчик часнику і обсмажити, доки він не почне набувати кольору, після чого прибрати його зі сковороди.
Додати столову ложку орегано.
Помідори датторіні нарізати кружальцями, додати на сковороду разом зі столовою ложкою теплої води і тушкувати на повільному вогні.
Присолити за смаком і додати мелений чорний перець.
Зварити пенне до готовності, потім перекласти на сковороду з соусом і прогріти, перемішуючи, кілька хвилин.
Перед подачею посипати пекоріно та щіпкою орегано.
Проста літня паста, яка тримається на одному фокусі: не зробити з помідорів кашу і не пересушити 
часник. Датторіні — це маленькі солодкі помідорки видовженої форми, в них мало води порівняно з м'якуззю, тому соус виходить густим за кілька хвилин, а не за годину, як з великими соковитими сортами.
Головний ризик тут — часник. Його обсмажують не до кольору "готово", а до кольору "ще трохи". Гіркота з часнику з'являється не від того, що він підгорів дочорна, а від того, що цукри в ньому почали карамелізуватись нерівномірно — зовні вже темно, всередині ще сире. Щойно часник почав набувати золотавого відтінку по краях — його виймають, бо на гарячій 
олії він продовжує смажитись ще секунд двадцять навіть поза вогнем.
Друга точка — вода до помідорів. Ложка теплої води — це не для соковитості, а щоб помідори почали пускати сік рівномірно, а не підгоряли знизу, поки верх ще цілий. Холодна вода на гарячій олії — це бризки і різкий перепад температури на дні сковороди, тому саме тепла.
Готовність соусу бачите, а не рахуєте: кружальця осідають, втрачають форму кружальця і стають схожі на густу кашку з прозорим олійним блиском зверху. Якщо через 10 хвилин вони ще тримають форму — нічого страшного, просто датторіні трапились щільніші, тушкуйте далі на тому ж повільному вогні.
Пенне тут варять окремо, а не в соусі — і це не примха, а розрахунок. Форма з дірочкою і ребрами створена, щоб соус в неї затікав і тримався, на відміну від гладкої лазаньї чи спагетті. Якщо вдома тільки спагетті — страва вийде, просто соус менше "чіплятиметься", і це нормально, не катастрофа.
Пекоріно — овечий сир, різкіший і солоніший за пармезан, тому саме він, а не просто "якийсь твердий сир", тримає баланс із кислинкою помідорів. Якщо під рукою тільки пармезан — беріть, просто 
сіль у кінці зменшіть, бо пармезан м'якший на смак і соленість страви піде переважно від соусу.
Орегано ділиться на дві порції не випадково: та, що йде в соус на початку, встигає розкрити олійні ефірні сполуки в гарячій олії — так трава віддає аромат жиру, а не просто лежить зверху. Друга щіпка наприкінці — свіжий, різкий штрих, який при нагріванні вже б випарувався. Класична логіка будь-якої сушеної трави: раннє додавання — для глибини, пізнє — для яскравості.
Томатів датторіні у звичайному магазині може й не бути. Критерій заміни простий: беріть дрібні помідори з щільною м'якоттю і невеликою кількістю насіннєвих камер — черрі видовженої форми підійдуть майже так само. Великий м'ясистий помідор доведеться довше тушкувати і, можливо, зливати зайву рідину, інакше соус вийде рідким замість густого.
Олія — оливкова, бо саме вона тут не просто середовище для смаження, а частина смаку соусу: з якісною extra virgin ви відчуєте її навіть у готовій страві. Будь-яка олія без власного запаху теж спрацює технічно, але тоді страва стане просто "макарони з помідорами", без тієї легкої гіркуватої нотки, яку дає оливкова олія.
Останній крок — прогрівання пенне в соусі "кілька хвилин" — це не про температуру пасти, а про те, щоб крохмаль з поверхні пенне встиг зв'язатися з олією соусу і трохи його загустити. Звідси й міф "соус завжди рідкий, бо помідорів мало" — ні, часто справа якраз у цьому кроці, який пропускають, перекладаючи пасту на тарілку і поливаючи соусом зверху, замість перемішати разом на сковороді.
Ще від Tomás Ferreira
·