Фото від ШІСмузі з ананаса та селери
Інгредієнти
- 4 од. Ананас скибочки
- 1 од. черешкова селера
- 1/2 од. Яблуко
- 1 ч. л. Апельсиновий сік
- 1 од. Фініки
- 250 мл Вода
Кроки
Очищаємо та нарізаємо чотири скибочки свіжого ананаса, потім беремо черешкову селеру, відрізаємо кінчики і нарізаємо її дрібними шматочками.
Очищаємо від шкірки та нарізаємо кубиками половину яблука.
Перекладаємо фрукти та селеру в блендер, додаємо подрібнені фініки, заливаємо водою та додаємо чайну ложку апельсинового соку.
Накриваємо спеціальною кришкою, вмикаємо блендер і збиваємо все до максимально однорідної консистенції.
Переливаємо у склянку та насолоджуємося смузі.
Смузі — не суп і не 
сік, тут головне питання не «як смачно», а «чи буде пити це приємно, чи вийде каша з ниткою». Селера — ось де затичка. Її стебла набиті довгими волокнами, і якщо селера стара або нарізана крупно, блендер ці нитки не перетре, а намотає на ніж — п'єте і витягуєте з рота волосинку. Тому дрібно нарізати селеру — не забаганка, а техніка безпеки для зубів.
Фініки тут не для солодкості «про всяк випадок» — вони замінюють цукор, якого в рецепті взагалі немає. 
Ананас і 
яблуко самі по собі кислуваті, і без чогось солодкого смузі вийде різким, як недозрілий компот. Фінік же дає м'яку тягучу солодкість без зайвої водянистості — на відміну від меду, він не розчиняється миттєво, а трохи «тримає» структуру.
Апельсиновий сік — чайна ложка, не більше — тут не смаковий акцент, а баланс кислотності: він підкреслює ананас, не перебиваючи його. Якщо ляпнете чверть склянки «щоб соковитіше» — отримаєте смузі з присмаком апельсина замість ананасового.
Готовність тут не за часом, а за оком: збивайте, доки на стінках склянки блендера не перестануть виднітися шматочки — волокна селери розходяться найважче, тож орієнтуйтесь саме на них.
Ананас беріть стиглий — той, що пахне солодко вже біля носа, а не той, що треба «дозріти на столі». Недостиглий ананас дає смузі кислуватий, трохи дерев'янистий присмак, і жодна кількість фініків це не виправить, бо проблема не в солодкості, а в самому соку плода.
Селеру вибирайте з тугими, не в'ялими стеблами — якщо стебло гнеться і не ламається з хрускотом, воно вже старе, волокнисте, і саме воно й застрягне у блендері нитками. Кінчики відрізають не з естетики — там найбільше тих самих волокон і гіркуватий присмак.
Яблуко — будь-яке кисло-солодке, яке є в холодильнику: тут не принципово, Семеренко чи Гала, аби не було в'яле й м'яке — твердість яблука означає, що воно свіже і дасть сік, а не мучну кашу.
Фініки, якщо немає свіжих, беріть сушені без кісточки — головне, щоб вони не були засохлі до кам'яної твердості: такі блендер теж не завжди здолає, і доведеться замочити їх на кілька хвилин у теплій 
воді, інакше замість гладкого смузі отримаєте крупинки.
Апельсиновий сік — свіжовичавлений або з пакета, байдуже, бо тут його зовсім трохи, лише як кислотна нотка. Якщо немає апельсина — лимонний сік у половинній кількості теж підійде, він кислотніший.
Вода — звичайна питна, кількість (250 мл) можна трохи зменшити, якщо хочете густіше смузі, схоже на пюре, а не на напій — тут орієнтуйтесь на консистенцію, яку любите самі, рецепт це дозволяє.
Ще від Tomás Ferreira
·