Фото від ШІРулет із картоплі
Інгредієнти
Кроки
Доводимо до кипіння каструлю води, солимо і варимо картоплю в лушпинні до готовності.
Трохи остуджуємо картоплю, чистимо і пропускаємо через картоплем'ялку.
Додаємо 60 г пармезану, приблизно половину борошна, щіпку солі та яйце, перемішуємо ложкою.
Додаємо решту борошна і вимішуємо до однорідної, м'якої, але щільної маси.
Розстеляємо аркуш паперу для випічки і змащуємо його розтопленим вершковим маслом.
Викладаємо картопляну масу на папір і вологими руками або лопаткою формуємо прямокутний пласт.
Викладаємо зверху сир скибками і посипаємо рештою пармезану.
Викладаємо шинку так, щоб вона вкривала всю поверхню.
За допомогою паперу згортаємо пласт у рулет, щільно закриваємо краї.
Перекладаємо рулет на деко і випікаємо в розігрітій до 180 градусів духовці.
38 хв
Рулет із 
картоплі — це той самий вареник, тільки лінивий і розгорнутий в один шар, щоб начинки влізло вдосталь і щоб різалося красивими кружальцями, а не ламалось пельменем. Суть проста: картопляне пюре тут працює не як гарнір, а як тісто — тримає форму, бо в ньому є крохмаль і 
яйце з 
борошном її закріплюють.
Вийде чи ні — вирішується на етапі пюре. Якщо картопля водяниста, маса попливе, рулет розповзеться і начинка витече назовні замість того, щоб лишитись всередині шаром. Якщо пюре щільне і не липке — руки це відчують одразу, і далі все піде легко.
Головний страх новачка — що рулет лусне при згортанні. Він лусне, якщо пласт тонкий або нерівний по товщині: тонке місце рветься першим. Товщина пласта — ваша страховка, не декоративна деталь.
Картопля тут не просто овоч, а основа тіста, тому варимо її в лушпинні свідомо — м'якуш не хапає зайвої води, як це буває з чищеною картоплею у воді. Дехто каже — чистити одразу швидше. Ні, бо чищена картопля під час варіння вбирає воду через поверхню зрізу, і пюре з неї буде рідшим, скільки борошна не досипай.
Яйце і 
пармезан у пюре — не для смаку головно, а для зв'язку: яйце коагулює при випічці і тримає структуру, пармезан додає 
солі й трохи жиру, який не дає масі пересохнути. Борошно вводите в два прийоми не з примхи — так простіше відчути момент, коли маса вже не липне до рук, і зупинитись, бо зайве борошно робить рулет гумовим.
Сир беріть такий, що плавиться, не розтікаючись у калюжу — скаморца чи фонтіна якраз такі. Якщо немає — підійде будь-який напівтвердий сир, що тягнеться при нагріванні, а не кришиться. М'який сир на кшталт моцарели витече крізь шви за 38 хвилин у духовці, і це буде не дефект рецепта, а дефект вибору сиру.
Шинку кладіть тонкими цілими пластами по всій довжині — вона тут не наповнювач, а прошарок, що не дає сиру й картоплі злипнутись в одну масу без текстури при розрізанні.
Папір для випічки, змащений 
маслом, — це і форма, і страховка від прилипання одночасно: він тримає рулет круглим, поки той ще сирий і м'який, а масло не дає картопляній масі зчепитись із папером намертво. У квартирі без деко потрібного розміру чи паперу спеціального шукати не варто — звичайний для випічки підійде, аби витримав температуру.
180 градусів у духовці — це той жар, при якому яйце в пюре встигає зв'язатись, а сир всередині розплавитись раніше, ніж поверхня пересохне і потріскається. 38 хвилин — нижня межа: дивіться на рулет, не на таймер — поверхня має стати рівномірно золотистою, без блідих плям, бо бліда пляма — то місце, де тісто ще сире.
Ще від Inès Lambert
·