Фото від ШІЛистковий пиріг з овочами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 100 г Морква
- 100 г Кабачок
- 50 г Пармезан
- 50 г Пекоріно романо
- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Орегано за смаком
Кроки
Вимийте кабачок і моркву, моркву очистіть від шкірки. Натріть обидва овочі на тертці з великими отворами в миску.
Приправте сіллю і чорним перцем до смаку, скропіть оливковою олією, потім додайте тертий пармезан і пекоріно, залишивши невелику кількість сиру для посипання зверху.
Розкотіть листкове тісто на деку і наколіть поверхню виделкою.
Розподіліть овочеву суміш рівномірним тонким шаром по тісту.
Загорніть краї тіста з усіх боків, формуючи бортик.
Посипте зверху пармезаном і пекоріно, додайте щіпку орегано і скропіть оливковою олією, щоб під час випікання утворилася хрустка скоринка.
Випікайте в розігрітій до 190 градусів духовці з конвекцією 35 хвилин; при 200 градусах без конвекції приблизно 35-40 хвилин.
35 хвПодавайте одразу гарячим або теплим.
Це не пиріг у звичному розумінні — почав скоріше на хрустку відкриту галету, де
тісто лише тримає овочеву начинку знизу й з боків, а зверху все відкрите повітрю духовки. І тут одразу зрозуміло, вийде чи ні: якщо
моркву й
кабачок просто натерти й викласти як є, пиріг буде мокрим знизу, бо овочі під час випікання віддають воду, а тісту нікуди її діти — воно під шаром сиру й начинки не пропускає пару вгору.
Сир тут не для смаку — хоч і для смаку теж — а для того, щоб витягнути цю воду на себе і разом з маслом із тіста утворити скоринку зверху, поки низ пропікається. Тому
пармезан і
пекоріно, тверді й солоні, працюють краще за якийсь м'який сир: вони не розтікаються в калюжу, а запікаються в хрустку шапку.
Дехто скаже — овочі треба було обов'язково віджати перед тим, як класти на тісто. Ні, якщо тонкий шар і бортик підняли високо — волога встигає випаруватись за ці 35 хвилин, не встигнувши намочити тісто наскрізь. А от якщо шар товстий чи бортик низький — тоді так, волога справді накопичується, і рятує вже тільки віджимання.
На чотирьох це розраховано як гарнір чи легка закуска, не як основна страва — шар тонкий, тіста один аркуш, ситості тут немає, є смак і хрускіт.
Морква й
кабачок тут у рівних частках не випадково — кабачок дає вологу й м'якість, морква дає солодкуватість і трохи структури, бо вона щільніша і не розпадається так швидко в тепле пюре. Якщо кабачка не маєте — беріть будь-який овоч, що так само тремтить водою при нагріванні: патисон, молодий гарбуз. Головне — щоб терли на великі отвори, а не дрібні: дрібна тертка перетворює овоч у кашу, велика залишає волокна, і вони тримають форму, поки запікаються.
Два сорти сиру — це не примха, а розподіл роботи:
пармезан твердіший, солоніший, дає різкість,
пекоріно овечий, трохи гостріший і жирніший, дає тягучість. Якщо маєте тільки один з двох — беріть його весь, різниця буде, але не критична. Якщо взагалі нема твердого сиру — шукайте будь-який сухий, витриманий сир, що не плавиться у калюжу, а запікається скоринкою. М'який сир типу моцарели сюди не підходить: він дасть воду замість того, щоб її забрати.
Листкове
тісто беріть готове, несолодке — те, що в рецепті позначено як unleavened, тобто без дріжджів, саме листкове на маслі чи маргарині. Дріжджове тісто тут не спрацює: воно підніметься некерованим пухирем і втратить той ефект тонкого хрусткого шару, заради якого й робиться галета, а не пиріг з начинкою всередині.
Наколоти тісто виделкою — не формальність. Без проколів пара під начинкою піднімає тісто бульбашками, і у вас замість рівного піддону виходить горбиста поверхня, де сир стікає в яму, а бортик лишається сухим. Проколи дають парі вихід знизу, і тісто лишається плоским.
Оливкова
олія тут двічі — усередині начинки і зверху. Беріть будь-яку олію без власного запаху, якщо оливкової нема, бо мета не аромат оливки, а жир, що допомагає сиру розтопитись рівномірно і не підгоріти насухо.
Орегано — сухе, кладіть щіпку, воно тут пряма спеція без драми: забагато — і присмак почне глушити сир.
Про температуру: 190 з конвекцією чи 200 без неї — це не точна наука, духовки різні, важливіше дивитись на бортик тіста. Він має стати рудим і твердим на дотик, не блідим і не чорним. 35 хвилин — це орієнтир знизу, а не команда виймати рівно на 35-й: якщо бортик ще блідий, тримайте ще п'ять, це не зіпсує страву.
Ще від Liam Murphy
·