Фото від ШІРостбіф – ідеально приготований
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 1 од. Ростбіф
- 1 ст. л. Вершкове масло для смаження
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
- 3 гілочки Розмарин
- 1 зубчик Часник
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Дістаньте м'ясо з холодильника і дайте йому полежати на кухонному столі приблизно 1 годину.
60 хвПромокніть м'ясо паперовим рушником, а потім розігрійте сковороду з оливковою олією та вершковим маслом.
3 хвКоли масло перестане шипіти, обсмажте м'ясо з усіх боків до рівномірного золотисто-коричневого кольору.
8 хвПриготуйте пряну сіль: розітріть у ступці розмарин, сіль і часник до однорідної маси.
2 хвРозподіліть суміш по верхній частині ростбіфу.
1 хвВстроміть кулінарний термометр з боку найтовстішої частини до середини м'яса.
1 хвЗалиште термометр у м'ясі на весь час приготування та відпочинку.
У духовці: поставте ростбіф на решітку в розігріту духовку при 150 градусах (звичайний режим верх/низ) і готуйте, поки він не досягне внутрішньої температури 55 градусів. Це займає приблизно 45 хвилин – 1 година.
52 хвНа грилі: покладіть м'ясо на решітку на непрямому жарі й готуйте до внутрішньої температури 55 градусів.
Коли м'ясо досягне внутрішньої температури 55 градусів, дістаньте з духовки чи гриля і накрийте чистою тканиною — тут воно має відпочити 20-30 хвилин.
25 хвНаріжте тонкими скибочками смачний ростбіф, готовий до подачі.
3 хвТакож чудово смакує як холодне м'ясо для бутербродів наступного дня.
Ростбіф — це м'ясо, яке готують двічі: спершу жаром ззовні, потім теплом зсередини, без вогню. Перше дає скоринку, друге — рівномірну рожеву середину. Якщо спробувати зробити це одним способом — або скоринки не буде, або середина пересохне раніше, ніж прожариться товща шматка. Тому тут два інструменти: сковорода і духовка, і кожен робить свою роботу, не заважаючи іншому.
Вийде чи ні — вирішує термометр, а не годинник. М'ясо різної форми й різної товщини по-різному проводить тепло всередину, тому "52 хвилини" — це орієнтир для конкретного шматка в конкретній духовці, а не закон. Довіряйте числу на термометрі, 55 градусів у центрі — ваша ціль, і тільки вона.
Дехто каже — м'ясо треба класти в духовку просто з холодильника, щоб "не втратило соки". Ні, бо холодне м'ясо всередині ще довго лишається холодним, поки зовні вже підгоряє скоринка — тепло йде від країв до центру поступово, і різниця температур усередині й ззовні тільки зростає. Година на столі вирівнює температуру по всьому шматку, і духовка потім працює з однорідним м'ясом, а не з кригою в оболонці з теплого м'яса.
Ростбіф беріть той відруб, що називається так у вашого м'ясника — зазвичай це товстий край спини, де волокна щільні, а жиру рівно стільки, щоб не пересохнути. Шматок має бути компактний, без тонких країв: тонкий край прожариться й пересохне раніше, ніж центр дійде до потрібної температури, і ви отримаєте м'ясо різної готовності в одній тарілці.
Масло й
олія разом — не примха. Масло дає смак і швидке підрум'янювання за рахунок молочного білка, який карамелізується першим, але саме масло горить при нижчій температурі, ніж потрібно для скоринки. Олія без власного запаху піднімає поріг горіння суміші, і ви встигаєте обсмажити м'ясо, поки масло ще не почорніло. Коли шипіння стихає — це вода з масла випарувалась, і сковорода готова працювати на сухому жарі, а не варити м'ясо в парі.
Розмарин,
часник і
сіль розтирають у ступці не для краси, а щоб клітини розмарину луснули й віддали ефірну олію в сіль та часниковий сік — так аромат ляже на поверхню м'яса рівномірно, а не окремими голочками, які попросту обгорять і дадуть гіркоту. Якщо розмарину немає — беріть будь-яку суху траву з вираженим смаком, тільки менше кількістю, бо сухе завжди концентрованіше за свіже.
Термометр встромляйте збоку, в найтовщу частину, і саме до середини — не до кістки, не до краю. Кістка й сковорода навколо термометра проводять тепло швидше за м'ясо, і прилад покаже вам не ту температуру, що насправді в центрі шматка. Залиште термометр на весь час відпочинку теж — температура в центрі ще кілька хвилин після духовки продовжує рости, соки встигають розподілитися по волокнах, і якщо нарізати одразу, вони просто виллються на дошку, а не лишаться в м'ясі.
150 градусів у духовці — це не варіння і не смаження, а повільне прогрівання, при якому тепло встигає дійти до центру раніше, ніж зовнішні шари встигнуть пересохнути. Якщо у вашій духовці конвекція сильна, а термометр у дверцятах бреше — орієнтуйтесь не на цифру на панелі, а на той самий внутрішній термометр у м'ясі, він не бреше ніколи.
Накрити тканиною на час відпочинку — це не традиція заради традиції, а фізика: без накриття поверхня м'яса швидко охолоджується, різниця температур між центром і краєм зберігається, і сік під час нарізання все одно піде на дошку. Тканина чи фольга тримають тепло, дають температурі вирівнятися по всьому шматку, і тільки тоді ніж проходить крізь м'ясо, не видавлюючи з нього сік.
Ще від Giulia Bellandi
·