Фото від ШІСолоні хрусткі стрічки на Карнавал
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 150 г Борошно
- 1 од. Яйця
- 1 ст. л. Рослинна олія
- 20 г Біле вино
- 1 щіпка Сіль
- Чорний перець за смаком
- 1 ч. л. Сушені трави
- Арахісова олія за смаком
Кроки
У великій мисці змішайте борошно із сіллю, чорним перцем і обраними травами.
Додайте яйце, рослинну олію та біле вино, після чого почніть вимішувати виделкою, поки тісто не стане м'яким і однорідним.
Перекладіть тісто на робочу поверхню, сформуйте кульку, загорніть у харчову плівку і дайте відпочити 30 хвилин.
30 хвРозділіть тісто на 3-4 частини і розкачайте кожну за допомогою машинки для пасти або качалки до товщини 1-2 мм.
Ножем для піци чи кондитерським різаком наріжте тісто на не надто рівні прямокутники і зробіть невеликий надріз посередині кожного.
Розігрійте достатню кількість арахісової олії в сковороді та смажте стрічки невеликими партіями, щоб вони рівномірно підрум'янилися.
Викладіть готові стрічки на паперовий рушник, щоб прибрати зайвий жир, і подавайте теплими.
За бажання стрічки можна запекти в духовці при 180 градусах протягом приблизно 10 хвилин замість смаження.
10 хв
Це солона родичка тих солодких стрічок, які смажать на карнавал по всій Південній Європі — тільки замість цукрової пудри тут чорний 
перець і трави, і їсти їх можна не на десерт, а просто так, під 
вино чи до супу. Суть страви проста: тонке пресне тісто, яке смажиться швидко і стає пухирчастим та крихким, якщо тонко розкотити і не пожаліти гарячої 
олії.
Вирішує тут одне — товщина тіста й температура олії. Все інше — технічні деталі, які можна переплутати без шкоди для результату.
Якщо тісто розкотити товсто, стрічка просмажиться нерівномірно: краї обгорять, а середина лишиться сирою і гумовою. Якщо олія буде недостатньо гаряча — тісто просто ввібрає жир замість того, щоб миттєво покритися бульбашками, і стрічки вийдуть масні та важкі, а не хрусткі.
Борошно тут звичайне пшеничне, нічого спеціального — 
білок і клейковина потрібні лише для того, щоб тісто трималося купи і не розсипалось під час розкочування. Яйце дає тісту еластичність і трохи кольору. Олія в тісті (не плутати з олією для смаження) робить його м'якшим на дотик і легшим у розкочуванні — без неї тісто тугіше й норовливіше.
Біле вино — не для смаку вина як такого, а для того самого ефекту, що й у листковому тісті для хрусткого штруделя: алкоголь випаровується при нагріванні швидше, ніж вода, і забирає з собою частину рідини ще до того, як клейковина встигне набрати вологу і стати тягучою. Тому стрічки виходять ламкими, а не жорсткими. Якщо вина немає — заміните будь-якою сухою білою рідиною з кислинкою: сухим сидром, навіть розведеним лимонним соком у воді, головне — щоб було трохи кисло і не солодко.
Сіль, перець і 
сушені трави — це все, що відрізняє солону версію від святкової солодкої. Беріть трави, які любите в хлібі чи фокачі: орегано, розмарин, тим'ян, навіть сушений часник підійде. Тут немає правила «тільки так» — головне, щоб трави не домінували над олією для смаження, яка теж має свій характер.
Тісту треба дати відпочити — і це не забобон, а механіка: клейковина, яку ви щойно розвинули вимішуванням, напружена і пружить, норовить стягнутися назад одразу після розкочування. Півгодини під плівкою — і вона розслабляється, тісто стає піддатливим, розкочується тонко і не «збігається» назад на столі.
Товщина в 1-2 мм — не прикраса, а умова хрусткості: тонкий шар тіста при зануренні в гарячу олію встигає пропектися наскрізь за секунди, поки волога миттєво перетворюється на пару і утворює ті самі бульбашки й пухирці, які роблять стрічку легкою. Товще тісто просто не встигне прожаритися до того, як зовнішній шар підгорить.
Арахісова олія для смаження обрана не випадково — вона витримує високу температуру без диму і власного запаху, який би заглушив трави. Але критерій простий: будь-яка рафінована олія з високою точкою димлення і без власного смаку — соняшникова, рапсова, навіть звичайна «олія без запаху» з найближчого магазину. Орієнтир готовності олії — не градусник, а шматочок тіста: кинули — одразу спливає і шипить бульбашками, значить, час смажити партію. Якщо олія ледь булькає — тісто піде на дно і наїсться жиру, замість того щоб стрибнути вгору хрустким.
Духовка при 180 градусах — це механізм того самого запікання наскрізь, тільки без контакту з жиром: гаряче повітря сушить тонкий шар тіста й випаровує з нього вологу так само швидко, як олія, просто результат буде суходіший і менш пухирчастий, ближче до крекера, ніж до смаженої хрустинки. Чесний компроміс для тих, хто не хоче возитися зі сковородою гарячої олії на кухні без витяжки.
Ще від Inès Lambert
·