Фото від ШІШпажки з сейтаном
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 300 г Сейтан
- 2 од. Кабачок
- 1 од. Болгарський перець червоний
- 1 од. Болгарський перець жовтий
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
Кроки
Нарізаємо овочі та сейтан шматочками.
Беремо дерев'яні шпажки й нанизуємо по черзі шматочок сейтану, кабачка, жовтого перцю та червоного перцю, чергуючи смаки.
Готуємо шпажки на грилі або на сковороді з антипригарним покриттям скропивши оливковою олією.
Стежимо, щоб овочі залишалися злегка хрусткими, не розварилися.
Присолюємо до смаку та додаємо ароматні трави.
Шпажка — це спосіб з'їсти гарнір і головну страву одним шматком і не брудити купу тарілок. Сейтан тут не для того, щоб когось переконати, що це «як м'ясо» — а тому, що в нього щільна, пружна текстура, яка добре тримається на шпажці і не розпадається на грилі, як, скажімо, тофу.
Питання, яке вирішує рецепт — не «як смачно», а «як не пересушити одне і не доварити інше». 
Кабачок, 
перець і сейтан мають геометрично схожі шматочки, але зовсім різну поведінку при нагріванні: перець швидко розм'якає, кабачок віддає вологу, сейтан просто гріється і майже не змінюється. Якщо нанизати все підряд і забути на вогні — отримаєте гумовий сейтан і кабачкову кашу.
Вийде страва тоді, коли ви дивитесь не на годинник, а на перець: поки він ще тримає форму, але шкірка вже злегка зморщилась і пішла темнішими плямами — час знімати. Якщо чекати, доки перець стане м'яким повністю, кабачок уже встигне розповзтися.
Сейтан — це пшенична клейковина, по суті чистий глютен, зварений і сформований у щільний брусок. Він не має власного смаку, тому вбирає 
олію й будь-які спеції, якими ви його присипите. Купуйте вже готовий, маринований або нейтральний — різниця лише в тому, скільти соли вам потім класти самому. Якщо сейтана немає — підійде будь-який щільний білковий продукт, який не розвалюється при нагріванні: твердий тофу, обсушений насухо, або шматки грибів портобелло — головне, щоб трималося на шпажці, а не крихкотіло.
Кабачок ріжте не тонше пальця — тонший шматок на грилі за хвилину перетвориться на тканину для мийки посуду. Товщий тримає форму, а всередині встигає пропаритись власним соком, залишаючись соковитим, а не сухим.
Перець беріть два кольори не для краси (хоча й для краси теж), а бо червоний і жовтий — це той самий перець у різному ступені стиглості, і вони трохи по-різному поводяться при нагріванні: червоний солодший і м'якший, жовтий тримається твердіше. Разом на шпажці вони готуються нерівномірно, і це нормально — саме тому перець нарізають не надто великими шматками, щоб різниця в готовності не була критичною.
Дехто каже — дерев'яні шпажки треба намочити у воді, щоб не горіли. Можна, шкоди не буде, але на домашній сковороді з антипригарним покриттям чи навіть на грилі без відкритого вогню дерево й так не встигає зайнятися за ті кілька хвилин, поки овочі доходять до готовності — волога тут радше про спокій, ніж про необхідність.
Олія в цьому рецепті не для смаку, а для контакту. Вона переносить тепло від сковороди до шкірки перця швидше, ніж суха поверхня, і не дає сейтану прилипнути й обірватися зі шпажки. Беріть будь-яку олію без вираженого власного запаху й з високою температурою димлення — оливкова extra virgin тут не найкращий вибір, бо на сильному вогні починає гіркнути; звичайна рафінована олія відпрацює чесніше.
На кухонній сковороді без грилю-решітки темних смугастих слідів не чекайте — звідти тільки рівномірне підсмажування, і це теж результат, не компроміс. Головне — перевертати шпажки по черзі, а не всі одразу, бо сковорода гріє нерівномірно по краях і в центрі, і те, що лежало ближче до стінки, дійде пізніше за те, що в середині.
Ще від Luca Martelli
·