Фото від ШІСпагеті з соусом зі скумбрії та помідорів черрі Пачино
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 400 г Макарони
- 1 од. Шалот
- 300 г Філе скумбрії
- 200 г Вишня
- 1 склянка Біле вино
- 2 ст. л. Томатна паста
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Ставимо каструлю з водою на вогонь, коли закипить додаємо сіль і варимо спагеті за часом на упаковці.
У сковороді розігріваємо оливкову олію і обсмажуємо подрібнений шалот до золотистого кольору.
Додаємо злиту від олії скумбрію і розминаємо її ложкою в сковороді.
Вливаємо біле вино і даємо йому випаруватися.
Додаємо нарізані невеликими шматочками помідори черрі до сковороди.
Солимо, перчимо за смаком, додаємо томатну пасту для насиченого смаку та кольору.
Готові спагеті відкидаємо на друшляк і перекладаємо в сковороду до соусу, перемішуємо, за потреби додаючи воду.
Подаємо одразу гарячими.
Скумбрія в
олії — консерва, і цього соромитись нема чого. Риба вже готова, олія вже просочена смаком, вам лишається тільки розкрити банку і розвалити шматки ложкою. Італійці так роблять із тунцем щодня — не тому що немає свіжого, а тому що консерва тут не заміна, вона сама собою продукт для цього соусу: жирна, солона, не розвалюється в кашу, якщо не перестаратись.
Дехто скаже — консервована риба в
пасті це бідність, несерйозно. Ні. Свіжа скумбрія тут навіть завадила б: вона дає інший, різкіший запах, і довше готується, поки
шалот уже згорить. Консерва вже просолена й просочена олією саме для того, щоб розпастись м'яко і рівномірно по соусу, а не лежати шматком риби на тарілці.
Вийде це швидко, і швидкість тут не компроміс, а суть страви: п'ятнадцять хвилин, поки вода закипить і
спагеті звариться, — весь час на соус. Головне — не чекати, поки
вино википить до краплі: воно має піти в сковороду й піти з неї кислотою та спиртом, лишивши смак, а не сам алкоголь.
Шалот, а не цибуля — і це не примха, а розрахунок на м'якість. Звичайна цибуля дає солодкість різкішу, їй треба довше смажитись, щоб ця гострота пішла. Шалот солодкий одразу й м'якший на смак, тому золотіє швидше й не тягне на себе весь соус. Нема шалоту — беріть цибулю, тільки ріжте дрібніше і тримайте на вогні довше: чекайте, поки з жовтої вона стане прозоро-золотою, а не рудою, бо руда — це вже гіркота, а не смак.
Олія для обсмажування — та, в якій прийшла скумбрія, плюс оливкова зверху. Банку не зливайте в раковину: там уже є риб'ячий жир, просочений спеціями, і саме він потім тримає разом
вино, томат і помідори. Якщо олії з банки мало — доливайте будь-яку олію без власного запаху, тільки не ароматизовану, бо вона переб'є рибу своїм запахом, а не підсилить його.
Вино йде не для хмелю, а для кислоти, яка розбиває жирність риби та олії. Випарувати означає дати йому побулькати, поки запах спирту піде, а лишиться тільки кислинка — це видно по тому, що піна спадає і сковорода перестає шипіти так голосно. Нема білого вина — беріть сухий вермут, він навіть ароматніший, або просто воду з краплею лимонного соку, хоч це вже зовсім інша пісня.
Помідори черрі ріжте, а не кидайте цілими: цілі будуть лопатись від жару нерівномірно, і ви або не доваритe, або розваритe до каші. Нарізані вони швидко пускають сік і загущують соус природно, без борошна чи вершків. Томатна
паста тут не для смаку помідорів — свіжих черрі замало на насиченість — а для кольору й тієї глибини, яку дає уварений концентрат. Без неї соус буде блідим і водянистим, хоч на смак не постраждає катастрофічно.
Воду від
спагеті не виливайте одразу в раковину, хай стоїть поруч у чашці: саме вона, трохи крохмалиста, зв'яже соус із пастою, коли переливаєте все в сковороду. Спагеті мають потрапити в соус гарячими й одразу перемішатись, бо холодна паста просто вбере соус у себе нерівномірно, і половина тарілки буде суха, а половина — в калюжі.
Ще від Kofi Asante
·