Фото від ШІСпагеті зі скумбрією і тунцем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
У великій сковороді обсмажте до золотистого кольору тонко нарізаний шалот і часник.
Коли вони стануть м'якими, додайте добре зцідений тунець і скумбрію.
Наріжте помідори дрібними кубиками і додайте їх разом із ковшиком води від варіння пасти.
Присипте чайною ложкою каррі, зцідіть спагеті та обсмажте їх у сковороді з невеликою кількістю панірувальних сухарів.
Консервна риба у 
пасті — це не бідність, це швидкість. Скумбрія і 
тунець у банці вже готові, вже солоні, вже просякнуті олією — вам лишається розбудити їхній смак жиром і 
часником, а не варити рибу заново. Вийде чи ні — залежить від одного: не дайте 
шалоту згоріти, бо гіркота з цибулі переб'є всю рибу й 
каррі одразу.
Зелені 
помідори тут не помилка і не "недостиглі". Вони кислі й щільні, тримають форму в гарячій сковороді і дають кислоту замість соку — стиглий червоний помідор розпливеться в кашу за ці ж хвилини, а зелений лишиться кубиками. Якщо зелених нема — беріть щільні, трохи недостиглі, аби не плавали.
Каррі-порошок тут не про "індійську" страву, він про сіль спецій, яка в'яже рибний і винний смак докупи — без нього соус буде просто кислим і рибним окремо один від одного. 
Панірувальні сухарі в кінці — це старий спосіб зробити соус густим без вершків і без борошняної підливи, яку треба заварювати окремо.
Хтось скаже: консервована риба в пасті — то коли нема грошей на свіжу. Ні — це коли нема часу чистити й смажити рибу окремо, а смак потрібен концентрований, вже готовий, прямо з банки.
Шалот обсмажуйте до золотистого — це межа, за якою цукор цибулі починає горіти і давати гіркоту, а не солодкість. Якщо шалоту нема, звичайна цибуля підійде, тільки ріжте її тонше й слідкуйте пильніше — вона солодша не так рівномірно, і краї тонких шматочків підгорають швидше за середину. Часник кладіть разом із шалотом або на хвилину пізніше, якщо боїтеся, що він спалахне раніше цибулі — він тонший і горить швидше.
Тунець і скумбрію обов'язково зціджуйте добре. Олія з банки — не ворог, трохи її в сковороді не завадить, але рідина з розсолу чи соусу розбавить смак і зробить страву водянистою замість насиченої. Беріть тунець і скумбрію в олії, а не у власному соку — олійна консерва дає жир, який потрібен для обсмажування і для того, щоб каррі розкрилося: спеції розчиняються в жирі, а не у воді.
Ковшик води від варіння пасти — не формальність. Ця вода солона й каламутна від крохмалю, і саме крохмаль зв'яже соус із пастою в одне ціле, коли ви докинете туди спагеті наприкінці. Якщо ллєте просту воду з-під крана — крохмалю там нуль, і соус лишиться окремо від макаронів, скільки не перемішуй.
Біле 
вино додає кислотність і випаровує різкість спирту за хвилину-дві на вогні — алкоголь іде, кислота лишається. Якщо вина немає, підійде будь-яка кисла рідина без власного сильного смаку — трохи лимонного соку з водою, наприклад, тільки менше за об'ємом, бо лимон кисліший за вино в рази.
Спагеті зціджуйте, коли вони ще трохи твердуваті на зуб — вони доварюються в сковороді ще хвилину-другу, вбираючи соус. Якщо зцідити їх до повної готовності, у сковороді вони розваряться і стануть кашею.
Панірувальні сухарі в кінці — заміна вершків чи сиру для тих, хто хоче густий соус без молочки. Критерій той самий: будь-які сухі хлібні крихти без власного яскравого смаку, аби не перебивали рибу і каррі.
Ще від Inès Lambert
·