Фото від ШІПерці, фаршировані рисом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 4 од. Болгарський перець
- 500 г Помідор
- 300 г Рис для ризото
- 70 г Пармезан або пармезан, або грана падано
- 2 од. Яєчний жовток
- 1 пучок Петрушка
- 1 зубчик Часник
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Зрізаємо верхівку з перців і відкладаємо її. Очищаємо перці від насіння та перегородок, промиваємо і сушимо.
Відварюємо рис у підсоленій воді до аль денте, зливаємо воду, заправляємо оливковою олією.
Додаємо до рису половину помідорів, петрушки, яєчні жовтки та пекоріно, перемішуємо.
Змащуємо форму оливковою олією, розкладаємо перці, змащуємо їх олією і підсолюємо.
За допомогою ложки наповнюємо перці заправленим рисом.
Посипаємо перці рештою помідорів, петрушкою, пекоріно та часником, накриваємо верхівками.
Присолюємо, перчимо і накриваємо форму кришкою або фольгою.
Запікаємо при 180°С в режимі без конвекції протягом 60 хвилин.
60 хвЗнімаємо кришку і запікаємо ще 10 хвилин при 200°С для підрум'янення.
10 хвПодаємо перці гарячими або холодними.
Фарширований
перець — страва для тих, хто любить, коли одна каструля готує одразу гарнір, овоч і білок. Тут головне не
рис і не фарш — головне сам перець: чи витримає він годину в духовці, не перетворившись на ганчірку.
Рис беремо аль денте не з примхи. Арборіо недоварений вбере соки
помідорів і пару всередині перця за годину запікання — і дійде якраз до готовності в той момент, коли сам перець стане м'яким. Зваріть його до кінця одразу — отримаєте кашу, перевариту двічі.
Вийде чи ні — вирішує товщина стінки перця і те, чи накрили ви форму. Без кришки чи фольги волога піде парою в духовку, а не в рис, і перець підсохне зверху раніше, ніж проготовиться всередині. Фольга тут не прикраса, а різниця між стравою і її невдалою спробою.
Перець беріть з товстою стінкою — у тонкого немає запасу міцності, він розповзеться за годину в духовці до того, як
рис дійде. М'ясисті перці тримають форму довше, ніж здається: саме їхня товщина і дає той час, за який усередині встигає все приготуватись, а зовні перець лише розм'якшиться, не розпавшись.
Помідори черрі ділимо надвоє не випадково: половина йде в начинку — там вони віддають сік рису, поки той допікається; половина лягає зверху — там вони підпікаються і дають кірку в останні десять хвилин на вищому вогні. Якщо черрі немає, беріть звичайні помідори, нарізані дрібно, але зливайте зайву рідину — надлишок соку розвідне рис до каші замість зернистої начинки.
Пармезан чи грана падано — вибір за наявністю в холодильнику, різниця невелика: обидва дають
сіль і солоність без того, щоб перебивати смак перцю. Якщо під рукою тільки м'який сир без витримки — не беріть, він розтопиться в кашку, а не дасть структуру.
Яєчні
жовтки в начинці — це не для смаку, а для в'язкості: вони зв'язують рис і сир у масу, яка не розвалюється на тарілці, коли ріжете перець навпіл. Без жовтка начинка просто розсипається.
Часник кладемо зверху, а не в саму начинку — за годину запікання сирий часник всередині дасть гіркоту, а той, що лежить поверх і підпікається останні десять хвилин при вищій температурі, дає запах без гіркого присмаку.
Дехто скаже — краще одразу запікати на 200 градусів, щоб швидше. Ні, бо за годину на такому вогні перець зовні згорить раніше, ніж рис всередині встигне доготуватись: 180 без конвекції — це повільний прогрів, при якому тепло встигає дійти до середини перця, не спаливши шкірку. А останні десять хвилин на 200 — це вже не про готовність, а про рум'яну кірку зверху, її не отримати на нижчому вогні за будь-який час.
Ще від Liam Murphy
·