Фото від ШІТірамісу з мандарином
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 4 од. Яєчний жовток
- 110 г Цукор
- 2 од. мандаринова цедра
- 50 г Борошно просіяне
- 600 мл Молоко
- 100 мл мандариновий сік
- 400 мл Вершки холодні
- 5 г Какао-порошок
- Мигдальні пелюстки за смаком
- Мандарин за смаком
- печиво павезіні за смаком
Кроки
У холодній каструлі збийте вінчиком яєчні жовтки з цукром до однорідної маси
Додайте просіяне борошно та мандариновий сік, вливаючи потроху і постійно помішуючи
Влийте молоко та додайте цедру мандарина
Поставте каструлю на вогонь, доведіть крем до кипіння і варіть
4 хвОхолодіть крем повністю
Збийте холодні вершки з цукром до густої стійкої піни
З'єднайте збиті вершки з охолодженим кремом і перемішайте до однорідності
З'єднайте молоко з какао-порошком у мисці і добре перемішайте
Викладайте тірамісу шарами у форму, чергуючи крем із печивом павезіні, вимоченим у молочно-какаовій суміші
Прикрасьте готовий тірамісу мигдальними пелюстками та часточками мандарина
Тірамісу тут — це не про маскарпоне й каву, а про заварний крем, який ви самі варите на плиті. Це важливо зрозуміти одразу: страва тримається не на холодильнику, а на тому, чи зварили ви крем правильно і чи дали йому охолонути по-справжньому, а не "трохи тепленький".
Дехто вважає, що заварний крем — це ризиковано, бо
жовтки згорнуться. Ні, не згорнуться, якщо ви почали в холодній каструлі і
борошно вже є в суміші до того, як каструля побачила вогонь. Борошно тут не для густоти заради густоти — воно стабілізує жовтки, не дає їм зсістися в яєчню, коли температура піде вгору. Це той самий принцип, що в соусі бешамель чи в заварному тісті: борошно — страховка проти білка, який панікує від спеки.
Мандарин тут не прикраса для фото, а другий шар смаку поряд із
какао:
цедра йде в крем ще на холодному етапі, щоб ефірні олії встигли розійтися по
молоку, поки воно гріється, — так аромат стає частиною крему, а не плямою зверху. Вийде — якщо ви не поспішите на двох місцях: варити крем і охолоджувати його.
Жовтки з цукром збивайте в холодній каструлі, а не в мисці окремо — ви одразу готуєте посуд, у якому варитимете, і економите собі одне миття. Мета розтирання тут проста:
цукор має частково розчинитися в жовтку, інакше потім, коли додасте гаряче
молоко, кристалики цукру дадуть крему зернистість — дрібні тверді крупинки на язиці замість гладкості.
Борошно просіюйте не з забобону, а з тієї ж причини, що й завжди: грудочки борошна в густому жовтковому тісті розбити віночком майже неможливо, вони так і залишаться в готовому кремі. Додавайте борошно й мандариновий
сік потроху, вливаючи і одразу розмішуючи — якщо виллєте все одразу, борошно схопиться грудками просто в кислому соку, і ви будете їх виловлювати ложкою.
Молоко використовуйте звичайне, якого вам зручно, цільне чи ні — тут це не принципово, бо густину дає борошно, а не жирність молока. А ось
вершки для крему мають бути справді холодними, щойно з холодильника: жир у вершках збивається в стійку піну тільки тоді, коли він твердий і дрібно "ламається" на кульки під віночком. Теплі вершки збиваються довго, а можуть і просто перетворитися на масло й сироватку — тоді піни вже не буде.
Варіння крему на вогні — момент, де терпіння і є смак. Доведіть до кипіння на вогні, якого вистачає, щоб суміш закипала повільно й рівномірно, а не рвучко в одній точці дна — на широкій каструлі замість казана тепло розходиться нерівномірно, тож мішайте весь час, особливо по кутах і дну, де пригорає першим. Варіть після закипання кілька хвилин — орієнтир, не секундомір: крем має стати по-справжньому густим, щоб віночок лишав слід, а не текти рідкою манною кашею. Якщо не доварити — борошно не розкриє свою загущувальну силу повністю, і крем "попливе" вже у формі.
Охолодіть крем повністю, не "майже" — з'єднувати теплий крем зі збитими вершками не можна, бо тепло розтопить піну вершків і крем осяде, втративши повітряність, яку ви щойно збивали. Якщо поспішаєте, поставте каструлю в миску з холодною водою й мішайте зрідка — так швидше, ніж чекати на столі.
Молочно-какаова суміш для просочування
печива — тут
какао не для гіркоти, а для контрасту з мандариновим солодким кремом, класична тірамісу-логіка: гіркий какаовий шар проти солодкого вершкового. Печиво павезіні вмочайте коротко, воно вбирає рідину швидко й розкисає, якщо тримати довго, — вам потрібна волога структура, а не каша. Якщо такого печива немає, підійде будь-яке сухе довгасте печиво для просочення — критерій простий: воно має бути пористим і не розсипатися одразу в руках.
Мигдальні пелюстки зверху підсушіть на сухій сковороді до легкого руденого кольору, якщо хочете горіхового аромату, а не просто білого хрусту — але це вже деталь для тих, хто має час.
Ще від Kofi Asante
·