Томатний сікФото від ШІ

Томатний сік

Порцій: 2 Інше
Веганське
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Томатний сік — інгредієнти: Помідор, Лимонний сік, Цукор, Сіль, Чорний перець, Гострий соус

Кроки

  1. Ретельно вимийте помідори під проточною водою, щоб прибрати залишки землі та інші забруднення.

  2. Наріжте помідори шматочками й покладіть у чашу блендера.

  3. Збийте помідори в блендері протягом кількох хвилин, доки не отримаєте гладку й однорідну томатну масу.

  4. Пропустіть збиту масу через сито з дрібними отворами в контейнер, щоб сік вийшов прозорим.

  5. Накрийте харчовою плівкою і поставте в холодильник охолоджуватися.

    150 хв
  6. Приправте охолоджений сік щіпкою солі та чорного перцю.

  7. Додайте лимонний сік та цукор, щоб збалансувати кислотність.

  8. Додайте табаско за смаком.

  9. За бажанням додайте кубики льоду перед подачею.

Томатний сік — це найпростіша річ, яку можна зіпсувати лише одним способом: взяти не ті помідори. Все інше — техніка, яку руки запам'ятовують за один раз.

Головне тут не блендер і не сито, а те, що відбувається між ними. Збитий помідор — це ще не сік, це пюре з м'якоттю, шкіркою і насінням, і якщо його просто вилити в склянку, вийде щось середнє між соусом і компотом. Сито прибирає все тверде і залишає тільки рідину й розчинену м'якоть — оце і є сік, а не те, що продають у пакетах під цією назвою.

Вийде чи ні — залежить не від вашої акуратності, а від того, що лежало на підвіконні. Все решта — лимон, цукор, сіль — це не рецепт, а виправлення помилок природи: кислий помідор треба підсолодити, порожній — підсолити, млявий — розбудити перцем і табаско.

Помідори — тут і пісня, й приспів одночасно. Беріть стиглі, аж до м'якості під пальцем, бажано ґрунтові, а не тепличні: в тепличних більше води і менше смаку, бо їх ростили заради вигляду, а не заради соку. Дехто каже — чим червоніший помідор, тим він смачніший. Ні, бо колір дає сорт і освітлення, а смак дає цукор, який накопичується тільки коли рослина отримує сонце і час, а не коли її напихають азотом у теплиці. Якщо під рукою лише такі, не засмучуйтесь — просто додайте цукру трохи більше, ніж написано, і не соромтесь цього.

Лимонний сік — не для кислоти заради кислоти, а для балансу. Помідор сам має кислоту, часом забагато, часом замало — залежить від сорту й стиглості. Свіжий лимон тут обов'язковий, бо концентрат з пляшечки має присмак консервації, який у такій прозорій, відвертій страві чути одразу — ховатися соку нема за чим.

Цукор — не солодити, а гасити зайву кислоту, яку дав лимон і сам помідор. Це не про солодкий сік, а про те, щоб кислота не била по зубах першою нотою.

Сіль і перець — найменш драматичні інгредієнти, але саме вони перетворюють томатну воду на напій, який хочеться пити, а не нюхати. Без солі сік буде пласким, навіть якщо помідори були чудові — сіль не ховає смак, вона його виявляє.

Табаско — тут не для гостроти як самоцілі, а для того, щоб розбудити язик перед тим, як туди потрапить решта смаків. Крапля-дві, не більше, якщо не любите, щоб очі сльозились.

Сито — не формальність і не забаганка шеф-кухарів. Без нього сік буде каламутний, з осадом, що осідає на дно склянки грудками. Протирання через дрібні отвори — це і є різниця між соком і розведеним пюре, навіть якщо інгредієнти ті самі. Якщо сита нема, підійде марля, складена в кілька шарів, — довше, зате працює так само чесно.

Охолодження — не косметика, а частина смаку. Теплий томатний сік п'ється важко, навіть якщо все зроблено правильно: холод прибирає зайву різкість і робить питво легшим. Півтори години в холодильнику — це нижня межа, не присуд: якщо постоїть довше, гірше не стане.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu