Фото від ШІТосканська нутова чечіна
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1,5 л Вода
- 400 г Нутове борошно
- 4 ст. л. Оливкова олія
- 1 щіпка Сіль
Кроки
У велику миску висипте нутове борошно, зробіть у центрі заглиблення у вигляді кратера.
Поступово вливайте воду в заглиблення, повільно перемішуючи і поступово вбираючи борошно з країв.
Ретельно вимішайте тісто, додайте солі і залишіть відпочивати в мисці.
Якщо на поверхні утворилася піна, зніміть її ложкою.
Влийте оливкову олію в тісто і перемішайте.
Змастіть деко оливковою олією, вилийте тісто рівним шаром завтовшки 5 мм.
Поставте деко в розігріту до 250 градусів духовку і випікайте 18-20 хвилин.
20 хвЧерез 45 хвилин чечіна буде готова — хрустка зверху і ніжна всередині.
Подавайте чечіну теплою з червоним вином.
Чечіна — це не піца і не млинець, хоч на вигляд блудить між ними. Це тісто без 
борошна з пшениці, одна 
вода, нут і 
олія, і саме тому воно так чутливо реагує на температуру й на ваше терпіння з кратером. Якщо ви поспішите на етапі замісу — отримаєте грудки, які потім у духовці не розійдуться, а стримлять грудками в готовому диску.
Вийде чи ні — вирішується ще до духовки, коли тісто відпочиває в мисці. Нутове борошно довго вбирає воду, довше за пшеничне, і якщо дати йому відстоятись мало — у вас буде пісок, а не крем. Піна зверху — це повітря і зайвий крохмаль, що вийшли нагору, її знімають не з забобону, а щоб чечіна не гірчила й не пахла сирим бобом.
Духовка тут працює на межі можливостей квартирної плити — 250 градусів для домашньої духовки це майже стеля, і саме ця жорстка спека потрібна, щоб тонкий шар тіста встиг схопитися хрусткою скоринкою зверху раніше, ніж висохне наскрізь. Якщо ваша духовка не тягне до такої цифри — не біда, просто дивіться на колір і на той момент, коли краї почнуть відходити від деко.
Нутове борошно тут головний і єдиний герой, і від нього залежить усе. Беріть те, що пахне горіхом, а не пилом чи плісенню — якщо воно лежало довго і відкрите, запах зіпсується першим, ще до смаку. Заміни в принципі немає: це страва саме через нут, інше борошно дасть іншу страву з іншою назвою.
Вода — проста водопровідна, кип'ятити не треба, холодна з-під крана цілком годиться. Пропорція півтора літра на чотириста грамів борошна — це рідке тісто, майже як на млинці, і це нормально: густіше ляже товстим шаром і не пропечеться наскрізь за відведений час у гарячій духовці.
Оливкова олія в тісті — не для смаку в першу чергу, а для структури: жир обволікає крохмальні зерна і не дає тісту стягнутися в гумову плівку. Якщо олії немає доброї оливкової — беріть будь-яку рафіновану олію без власного запаху, механізм той самий, втратите тільки присмак, не текстуру.
Дехто каже, що чечіну можна пекти на сковороді на плиті, як млинець. Ні, бо товщина шару в п'ять міліметрів і режим сухого жару зверху й знизу одночасно — це те, що дає хрустку скоринку з двох боків і м'якість усередині; на сковороді ви отримаєте одну поверхню гарячу, іншу холодну, і ніякого контрасту текстур не буде.
Сіль додавайте вже в замішане тісто, не в сухе борошно — так вона рівномірно розійдеться у воді, а не збереться грудками там, де впала на сухий порошок.
Деко в квартирі звичайне, духовка звичайна, ніякого казана чи спеціального посуду цей рецепт не просить — це страва бідняків генуезького узбережжя, і готувалась вона там, де печі були прості й дешеві, нут дешевший за пшеницю. Подавайте теплою — холодна чечіна втрачає саме той контраст хрусткого й ніжного, заради якого все й затівалось.
Ще від Elena Rossetti
·