Тунець з пастою під сиром
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 140 г Макарони суха
- 185 г Тунець
- 150 мл Вершки
- 3 ст. л. Кукурудза
- 50 г твердий сир натертий
- за смаком Сіль
- за смаком Чорний перець
Кроки
Пасту відварити на 2–3 хв менше, ніж на упаковці, злити.
Змішати з тунцем, кукурудзою, вершками, сіллю, перцем; викласти у форму.
Посипати сиром.
Поставити форму в духовку, 200 °C, 15–20 хв до золотистої скоринки.
20 хвДістати форму з духовки.
Це запіканка, а не 
паста з соусом — і від того, як ви поставитеся до слова «запіканка», залежить половина успіху. Друга половина — у тому, щоб паста не перетворилася на кашу ще до духовки. 
Тунець тут не головна дійова особа, а швидкий білок: відкрили банку — і вже маєте м'ясну складову без м'яса.
Успіх чи провал вирішується на етапі відварювання пасти. Недоварюєте на 2–3 хвилини навмисно — бо далі вона ще 15–20 хвилин стоїть у гарячих 
вершках під 
сиром і духовці, і саме там добирає свою готовність. Якщо зварите пасту «як на упаковці», у формі вона розм'якне ще більше й стане просто борошняним клейстером — їсти можна, радіти нічому.
Дехто каже: паста в духовці все одно розвариться, скільки б її не недоварювали. Ні — бо в духовці вона не кипить у воді, а запікається в густому вершковому соусі, вологи там мало, і процес йде повільніше й інакше. Це вже не варіння, а доведення до стану парою й контактним теплом.
На двох людей тут рівно стільки, скільки треба — без запасу на завтра, це страва «зараз і сьогодні», бо розігріта запіканка з пастою втрачає текстуру.
Паста — беріть ребристу, пенне чи фузілі, не випадково: ребра й дірочки тримають вершковий соус на собі, а не дають йому стекти на дно форми. Гладка паста типу спагеті тут програє — соус з неї просто змиється.
Тунець у власному соку, а не в олії — тому що олія додасть зайвого жиру до вершків, і вийде важко, маслянисто. Відкрили банку, злили рідину — вона вам не потрібна, вона розрідить соус і заважатиме йому загустіти в духовці.
Вершки 20% — це не випадковий відсоток. Менша жирність (10%) під час запікання може відшаруватися на сироватку й жир, і соус піде пластівцями. Вища (33%) зробить страву важкою й заб'є смак тунця своєю жирністю. 20% — та межа, де вершки загущуються рівномірно й тримають консистенцію соусу, а не перетворюються на олію у формі.
Кукурудза — не прикраса, а противага. Вершково-рибний смак доволі монотонний, а солодкуваті зернятка додають контрасту, щоб кожна виделка не була однаковою. Якщо кукурудзи немає під рукою — підійде консервований зелений горошок, принцип той самий: маленький солодкий акцент.
Сир — тут головний технологічний елемент, не смаковий. Твердий сир, натертий дрібно, під сухим жаром духовки плавиться й підрум'янюється — це та сама реакція Маяра, що дає скоринку на хлібі чи м'ясі. М'який сир типу моцарели теж розплавиться, але скоринки не дасть, буде просто тягучий шар. Критерій заміни простий: беріть будь-який твердий чи напівтвердий сир, що добре плавиться й не пускає багато вологи — пармезан, гауда, навіть дешевий «російський» сир із магазину підійде.
Сіль і 
перець — обережно з сіллю, тунець у власному соку вже солонуватий сам по собі, краще досолити вкінці, скуштувавши суміш перед тим, як викласти її у форму. 200 °C у духовці — це той жар, при якому волога з поверхні встигає випаровуватися швидше, ніж сир встигає підгоріти, і утворюється рівномірна золотиста скоринка, а не бліда поверхня чи, навпаки, чорні плями. Якщо ваша духовка «бреше» щодо температури — а домашні духовки майже завжди трохи брешуть — орієнтуйтеся на колір скоринки, а не на цифру й не на годинник: золотиста, бульбашки по краях — готово, а п'ятнадцять чи двадцять хвилин це забрало, вже не так і важливо.
Ще від Ovenstein