Фото від ШІТунцеві котлети
Інгредієнти
- 200 г консервований тунець
- 40 г черствий хліб
- 1 склянка Молоко
- Панірувальні сухарі за смаком
- Сіль за смаком, якщо використовуєте тунець у власному соку
- 1 од. Яйця
- Рослинна олія за смаком
- Шніт-цибуля за бажанням
Кроки
Розмочіть м'якуш хліба в мисці з молоком. Помийте та дрібно наріжте шніт-цибулю, якщо використовуєте.
Добре відкиньте тунець, прибираючи олію чи воду, викладіть у миску та розімніть виделкою.
Додайте нарізану шніт-цибулю та добре віджатий подрібнений м'якуш хліба.
Якщо використовуєте тунець у власному соку, додайте щіпку солі та злегка перемішайте.
Додайте яйце і добре перемішайте. Підсипте панірувальні сухарики, якщо маса занадто м'яка.
Вологими руками сформуйте котлетки розміром приблизно з горіх та обваляйте їх.
Тунцева котлета — це спосіб вдихнути друге життя в бляшанку консервованого тунця, яка сама по собі суха й ніяка. Риба з банки вже готова, вода з неї випарувалась ще на заводі, тож без зв'язки і без вологи котлета розсиплеться на сковороді або вийде сухою, як підошва. Весь фокус рецепта — не в тунці, а в тому, що його тримає разом і що повертає втрачену вологу.
Вийде страва чи ні, залежить від однієї речі: чи добре ви віджали хліб і чи не перестаралися з 
сухарями. Якщо маса ліпиться і тримає форму — все вийде. Якщо вона тече або, навпаки, розсипається пісочком — читайте нижче, там саме про це.
Робити це вдома зручніше, ніж здається: ніякого казана, широка сковорода і тарілка замість накривки. Чотирьом їдцям вистачить — це або легка вечеря з салатом, або закуска, яку можна приготувати заздалегідь.
Тунець беріть будь-який консервований, але добре відкиньте — це не формальність. 
Олія чи вода, що лишилась у банці, зробить масу рідкою, і 
яйце вже не допоможе її зібрати. Якщо тунець у власному соку — він пісний сам по собі, тому й 
сіль потрібна, інакше котлета буде прісною всередині при цілком пристойному вигляді ззовні. Тунець в олії сіль, як правило, вже отримав по смаку завдяки заправці, тож пробуйте масу на смак перед формуванням, а не вірте рецепту наосліп.
Черствий хліб, розмочений у 
молоці, — це не наповнювач для економії, а спосіб повернути котлеті соковитість, яку тунець втратив при консервуванні. Свіжий хліб тут не підійде: він перетвориться на клейстер і дасть зайву вологу, яку потім доведеться виганяти сухарями, а черствий бере на себе молоко і тримає структуру. Головне — добре віджати м'якуш руками перед тим, як класти в миску. Недовіджатий хліб — це той самий зайвий пар всередині, через який котлета поповзе по сковороді замість того, щоб обжаритись.
Яйце тут працює зв'язкою, а не для смаку — білок згортається від тепла і скріплює фарш, як цемент тримає цеглу. Без яйця маса розвалиться при першому дотику лопатки. Якщо яйця немає — заміна за принципом «щось, що зв'яже білком при нагріванні», і дрібка картопляного крохмалю теж впорається, хоч тримати буде трохи інакше.
Панірувальні сухарі в фарш додавайте тільки якщо маса по-справжньому м'яка і пливе з рук — це аварійний інструмент, а не обов'язковий інгредієнт. Пересипати легко: тоді котлета всередині стане сухою, а зовні — ніби ви ліпите не з риби, а з хлібної крихти. Тому підсипайте по ложці і перевіряйте руками: маса повинна ліпитись, а не розсипатись і не прилипати до долонь.
Шніт-цибуля — не для краси, а для гостроти, якої тунцю з банки якраз бракує. Нема шніт-цибулі — беріть будь-яку зелену цибулю чи навіть петрушку, принцип той самий: щось свіже і різке, що розбиває монотонність консервованої риби.
Обвалювати в сухарях вологими руками — це вже про сковороду, не про фарш. Суха паніровка на мокрих руках просто не прилипне, а волога рука дає тонкий рівномірний шар, який і утримає форму, і дасть рум'яну скоринку. Олію для смаження беріть будь-яку без власного запаху — соняшникова чи рафінована олія з інших зернят підійде однаково, бо тут вона просто інструмент для контакту з гарячою поверхнею, а не учасник смаку.
Ще від Tomás Ferreira
·