Фото від ШІЗукіні, фаршировані тунцем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Кабачок близько 700 г
- 180 г Тунець
- 50 г Оливки
- Каперси за смаком
- 65 г Панірувальні сухарі
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
Кроки
Миємо кабачки і відрізаємо кінчики, потім відварюємо їх у підсоленій воді.
8 хвЗливаємо воду і гострим ножем розрізаємо кабачки навпіл уздовж.
Ложкою виймаємо м'якоть, перекладаємо в ємність охолонути.
До охололої м'якоті додаємо консервованого тунця, каперси та оливки таджаске.
Додаємо сіль за смаком і перемішуємо.
Перекладаємо все у блендер до однорідної кремової консистенції.
Додаємо панірувальні сухарі і перемішуємо ложкою.
Викладаємо половинки кабачків на деко з папером для випічки, наповнюємо їх начинкою.
Утрамбовуємо начинку ложкою.
Додаємо панірувальні сухарі і оливкову олію на кожну половинку.
Випікаємо в розігрітій до 180 градусів духовці з конвекцією.
35 хв
Кабачки, фаршировані 
тунцем — страва для тих, хто хоче щось легке, але не схоже на звичайний салат. Варена м'якоть кабачка змішується з тунцем, 
оливками й 
каперсами, а потім усе це запікається в порожній «човник» із панірувальними 
сухарями зверху. Нічого складного тут нема, і провалитися важко — якщо тільки не переварити кабачок до каші на самому початку.
Головна точка ризику — перший крок, варіння. Кабачок варять не для смаку, а щоб зробити шкірку й стінки досить м'якими, щоб тримати форму начинки і водночас легко протикатися виделкою після запікання. Перевірка проста: тонкий ніж або шпажка повинні входити в м'якоть без зусилля, але стінки половинки ще тримають форму, коли ви її піднімаєте ложкою. Якщо кабачок розварити — він перетвориться на ганчірку, і фарширувати буде нічим.
Дехто вважає, що кабачки треба обов'язково очищати від шкірки перед варінням. Ні, не треба — шкірка тут і є той каркас, що тримає всю конструкцію, поки всередині м'яка начинка. Без неї половинка просто розповзеться на деку.
Тунець тут — не просто білок для ситості, а 
сіль і жирність в одному продукті: консервований у маслі чи власному соку, він уже просолений і м'який, тому з ним начинка виходить кремовою без зайвих зусиль. Якщо тунця нема — беріть будь-яку запечену або консервовану рибу з щільною, не водянистою м'якоттю: скумбрію, лосося. Головне — щоб риба легко розпадалася на волокна і не тягнула зайву вологу в начинку.
Оливки таджаске — це просто дрібні чорні оливки в’яленого типу, трохи гіркуваті й зморщені. Якщо саме таких нема — беріть будь-які чорні оливки без кісточки, тільки не надто соковиті й водянисті зелені: вони дадуть зайву рідину і розбавлять смак начинки. Каперси тут — для кислинки, яка не дає всій суміші злипнутися в одну жирну масу: без них можна обійтись, якщо додати трохи лимонного соку чи оцту, по краплі, пробуючи.
Блендер перетворює начинку в однорідний крем — і це не примха, а спосіб уникнути грудок кабачкової м'якоті, які інакше випадали б із начинки під час запікання. Якщо блендера нема — просто розімніть усе виделкою якомога дрібніше, структура вийде грубшою, але начинка все одно триматиметься купи завдяки панірувальним сухарям, які додаються після змішування.
Панірувальні сухарі виконують подвійну роботу: один раз усередині начинки — щоб зв'язати вологу і не дати їй стекти при запіканні, і другий раз зверху — щоб під конвекцією духовки утворилася суха рум'яна скоринка. 
Олія оливкова зверху — не для смаку, а щоб сухарі не підгоріли сухими й не стали гіркими, поки низ іще доходить.
Температура в 180 градусів із конвекцією — це режим, коли гаряче повітря рівномірно обдуває половинки з усіх боків, і скоринка утворюється зверху, а не тільки знизу від деко. Якщо конвекції нема — поставте трохи вище температуру, градусів на 10-15, і орієнтуйтесь не на годинник, а на колір сухарів: вони повинні з блідо-жовтих стати золотисто-рудими, і це довше, ніж здається, якщо духовка слабка.
Запікання тут вимагає терпіння саме в останні хвилини: витягнути страву раніше, щойно верх став жовтим, спокуса велика, але саме останні кілька градусів рум'яності дають той смак підсмаженого сухаря, заради якого й затіяна вся ця конструкція з човниками.
Ще від Inès Lambert
·