Фото від ШІВанільне суфле
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 500 мл Молоко
- 125 г Цукор
- 75 г Цукор
- 160 г Вершкове масло
- 125 г Борошно
- 6 од. яєчні жовтки
- 1 од. Ванілін
- 1 од. лимонна цедра
- цукрова пудра за смаком
Кроки
У каструльці змішайте молоко з 125 г цукру і доведіть до кипіння.
В окремому сотейнику розтопіть вершкове масло, додайте борошно і готуйте кілька хвилин.
Поступово влийте гаряче молоко, безперервно помішуючи, і варіть, поки маса не стане густою.
Дайте крему трохи остигнути, потім вмішайте яєчні жовтки та ванілін.
Зніміть цедру лимона та додайте її до суміші. Перемішайте до однорідності.
Змастіть порційні форми вершковим маслом і присипте рештою цукру (75 г).
За допомогою чайної ложки наповніть форми готовою масою.
Випікайте суфле в розігрітій до 180 градусів духовці протягом приблизно 25 хвилин.
25 хвДайте суфле трохи остигнути, а перед подачею прикрасьте цукровою пудрою.
Суфле — це не десерт, це фокус із повітрям. Все, що тут відбувається — ви спочатку варите звичайний заварний крем, густий, як для еклерів, а потім обманюєте його
жовтками й гарячим повітрям духовки, щоб він підняв сам себе. Ніякого збитого білка тут немає — тримає форму маса на крохмалі з
борошна і на тому, що яйця згортаються від жару. Тому головне питання не «скільки хвилин», а чи встигла основа загустіти на плиті настільки, щоб тримати форму ложкою, і чи досить гаряча духовка, щоб піднялось швидко, поки не осіло.
Вийде чи ні — вирішується на двох етапах, і обидва до духовки. Перший — заварний крем: якщо він рідкий, суфле розтечеться й пересохне зверху, поки середина ще булькає. Другий — форми:
масло й
цукор на стінках — не краса, а підошви, по яких маса ковзає вгору, коли росте. Забудете присипати цукром — суфле прилипне до країв, і йому нема куди підніматись, крім як тріскатись посередині.
Температура духовки тут — не побажання, а умова фізики: 180 градусів потрібні, щоб пара всередині утворилась швидко й розперла масу, поки білок-каркас (тут — яєчний жовток із борошном) ще не застиг намертво. Холодніша духовка — і крем просто пропечеться рівномірно, без підйому, вийде запіканка, а не суфле.
Подають його одразу, бо тримається піднятим воно хвилин п'ять-десять, не більше — повітря, яке підняло масу, виходить так само швидко, як увійшло.
Молоко з цукром тут — основа, і кип'ятите ви його не для стерильності, а щоб
цукор повністю розчинився і не хрумтів потім піском у кремі. 500 мл на шість порцій — це не багато, тому каструлька підійде найменша, яка у вас є: широка посудина тільки швидше випарує рідину, і крем вийде густішим, ніж треба.
Масло з
борошном (160 г і 125 г) — це заправка, яку французи звуть ру, а в наших бабусь — "пасерування". Готуєте ви її окремо від молока з однієї причини: борошно має встигнути втратити сирий смак крохмалю на сухому жарі масла, перш ніж зустрінеться з рідиною. Пропустите цей крок — відчуєте присмак сирого тіста в готовому десерті, і жоден
ванілін його не заглушить. Дехто каже — можна все змішати одразу й варити довше. Ні, бо борошно, яке відразу потрапило в рідину, грудкується, і вимішати потім ці грудки складніше, ніж зекономлені дві хвилини на сковорідці.
Молоко в заправку вливайте поступово, бо різкий перепад температури — це і є причина грудок у кремі: борошняні частинки миттєво хапаються за будь-яку нерівномірність і зварюються купками, замість того щоб розійтись рівномірно. Варите до густоти — орієнтир: ложка, проведена по дну, залишає слід, який не затікає одразу. Це нижня межа готовності крему, а не точний час, бо товщина дна каструлі й сила вашої плити завжди трохи різні.
Жовтки (6 штук) вмішуйте тільки в охолоджений крем, інакше вони звариняться шматочками яєчні просто в масі — це той самий механізм, що й з молоком у заправку, тільки тут температурний удар іще різкіший. Ванілін і лимонна
цедра — не прикраса для запаху, а компенсація: заварний крем на борошні сам по собі доволі прісний, і без ароматики суфле буде просто теплим солодким повітрям без характеру. Цедру знімайте тонко, без білого шару під нею — той шар гіркий і псує весь ефект свіжості.
Форми змащуйте маслом рівномірно, включно з верхнім краєм — саме там маса контактує найдовше і найчастіше прилипає. Решту цукру (75 г) не шкодуйте на стінки: він ще й карамелізується трохи в духовці, даючи тонку скоринку, через яку суфле легше ковзає вгору. Якщо порційних форм немає — підійде будь-який невеликий жаростійкий посуд з прямими стінками, аби тільки маса не розповзалася вшир: похилі стінки — ворог підйому, по них суфле не піднімається, а розтікається.
Цукрову
пудру наприкінці сипте вже на столі, біля гостей, а не на кухні заздалегідь — волога з гарячого суфле за хвилину перетворить її на мокрі плями, і вся краса піде нанівець.
Ще від Kofi Asante
·