Фото від ШІЗапіканка-невидимка з кабачків без глютену
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 600 г Кабачок
- 3 од. Яйця
- 100 мл Молоко
- 120 г Пармезан
- 100 г Рисове борошно
- 8 г Розпушувач
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
Кроки
Збийте яйця вінчиком до однорідності.
Додайте молоко, присмачуйте сіллю та чорним перцем, всипте пармезан і добре перемішайте до однорідної маси.
Просійте рисове борошно разом із розпушувачем і введіть до суміші.
Помийте кабачки, обріжте кінчики і нарізайте тонкими скибочками за допомогою мандоліни.
Додайте кабачки до тіста й обережно перемішайте.
Викладіть суміш у змащену олією та присипану борошном форму діаметром 22–24 см.
Вирівняйте поверхню лопаткою, скропіть тонким струменем оливкової олії.
Випікайте в розігрітій до 170 градусів духовці з конвекцією.
40 хвЯкщо духовка без конвекції, випікайте при 180 градусах.
Назва лукава:
кабачки тут нікуди не зникають, вони просто перестають бути кабачками на вигляд, а лишаються ними на смак і, головне, на вологість. Запіканка-невидимка — це коли овоч ріжуть тонко, топлять у яєчно-сирній заливці, і на виході скибочки тримають форму, а не плавають рідиною по тарілці. Без глютену тут не для моди — рисове
борошно просто не тягне клейковину, тому тримається все на
яйцях і пармезані, а не на тісті в класичному розумінні.
Вийде чи ні — вирішує волога. Кабачок на дев'яносто з гаком відсотків вода, і якщо її не прибрати заздалегідь чи не дати випаруватися під час випічки, низ запіканки буде мокрим, а верх уже підгорить. Тут рятує мандоліна: тонка скибочка пускає вологу швидко й рівномірно, товста — лишає сирий центр під готовою кіркою.
Дехто каже — кабачки треба обов'язково посолити й віджати заздалегідь, інакше рідина все зіпсує. Ні, бо тут рідина кабачка — частина заливки, вона розчиняється в молочно-яєчній масі і випаровується разом з нею в духовці. Віджимати потрібно, коли кабачок іде окремим шаром чи начинкою, а не коли він тонко порізаний і втоплений у тісто з борошном, яке саме і вбирає цю вологу.
Шість порцій тут — це подавати як гарнір чи легку страву, а не головне блюдо на голодний шлунок. Формою на 22–24 см цього якраз і вийде.
Яйця — це каркас. Три штуки на таку кількість
кабачків дають білок, який при нагріванні згорнеться і скріпить усе в єдину масу, а не розсипчасту кашу. Збивати віночком до однорідності — не для краси, а щоб білок і жовток розійшлися рівномірно, інакше після випічки будуть білі прожилки там, де білок зварився окремо.
Молоко додає рідини для рівномірного розподілу сиру й
борошна, а ще трохи пом'якшує смак, забираючи зайву концентрованість яйця. Якщо молока немає — будь-яка рідина з м'яким, не домінуючим смаком підійде: вершки розбавлені водою, рослинне молоко без присмаку. Головне — не брати щось кисле, бо кисле змінить роботу
розпушувача раніше часу.
Пармезан тут не просто смаковий акцент, а другий, крім яєць, елемент, що тримає структуру: під час випічки сир підплавляється і частково твердне, зв'язуючи скибочки кабачка між собою. Заміна критерієм — твердий сир, що добре тане і має виражений смак, щоб його було відчутно навіть у невеликій кількості. Пекорино чи грана падано підійдуть без питань, молодий м'який сир — ні, бо він дасть вологу замість зв'язки.
Рисове борошно з розпушувачем — це те, що компенсує відсутність пшеничної клейковини. Клейковина тягнеться і тримає структуру сама; рисове борошно такого не вміє, тому воно радше вбирає вологу кабачка і загущує заливку, а розпушувач дає трохи повітря, щоб маса не вийшла щільною, як запечена каша. Просіювати перед додаванням — не забобон, а спосіб розбити грудочки й рівномірно розподілити розпушувач, інакше в одному місці буде зайва пухкість, а в іншому — щільний шар.
Кабачки ріжте саме тонко й саме мандоліною — ножем важко втримати однакову товщину, а нерівна товщина означає нерівну готовність: тонкі шматочки проваряться й розм'якнуть, товсті лишаться хрусткими сирими прожилками в готовій запіканці. Орієнтир готовності тут — не час у духовці, а поверхня: вона має рівномірно підрум'янитись і трохи піднятися, а на дотик (через серветку, якщо боїтеся обпектись) — пружинити, а не провалюватися й хлюпати.
Температура й конвекція — це про те, як рівномірно прогрівається повітря навколо форми. Конвекція ганяє гаряче повітря по всій духовці, тож тепло доходить до країв форми так само швидко, як до центру, і 170 градусів достатньо. Без конвекції краю духовки й центр нагріваються по-різному, тепла менше доходить до країв рівномірно, тож температуру піднімають до 180, щоб компенсувати цю різницю, і час трохи більший. Орієнтуйтесь не на хвилини з рецепту — вони нижня межа — а на рум'яну, піднялу поверхню й пружність під лопаткою.
Ще від Liam Murphy
·