Баклажани алла кафонаФото від ШІ

Баклажани алла кафона

Порцій: 4 Підготовка 20 хв Приготування 50 хв Гарніри
ВегетаріанськеМістить: молоко
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.

Інгредієнти

Баклажани алла кафона — інгредієнти: Баклажан, Пармезан, Копчена скаморца, томатна пасата, Часник, Каперси

Кроки

  1. Очистіть часник від серединки і наріжте дрібно, цибулю теж наріжте дрібно.

  2. У великій каструлі розігрійте оливкову олію, додайте часник і цибулю та тушкуйте до м'якості.

    5 хв
  3. Додайте томатну пасату, каперси та чорні оливки без кісточок, перемішайте і готуйте.

    15 хв
  4. Добре вимийте баклажани, очистіть і наріжте вздовж скибками завтовшки близько 1 см.

  5. Викладіть скибки баклажанів у форму для запікання і залийте приготованим томатним соусом.

  6. Покрийте шматочками скаморци і присипте зверху тертим пармезаном.

  7. Запікайте у розігрітій до 180 градусів духовці (статичний режим) до золотистого кольору сиру.

    35 хв

Баклажани алла кафона — це південноіталійська бабусина економіка, замаскована під запіканку. Назва перекладається приблизно як "по-селянському", і це не комплімент витонченості — це чесність: страва з того, що росло під боком і коштувало копійки. Баклажан замість м'яса, томат замість багатьох соусів, сир — щоб було за що тримати виделку.

Вийде чи ні — вирішується на двох етапах, і обидва тихі. Перший — цибуля з часником у олії: якщо поспішите і додасте томат раніше, ніж цибуля стане прозорою і м'якою, отримаєте сирий присмак у готовій страві, який потім нічим не заб'єте. Другий — духовка: дивитись треба не на годинник, а на сир зверху. Він має пройти той самий шлях, що й цибуля на городі — з блідого в золотий, і тільки тоді вимикати.

Дехто вважає, що баклажани обов'язково треба спершу обсмажити окремо, бо інакше вони "не просмажаться". Ні — тут вони тушкуються просто в соусі в духовці, віддають туди свою вологу і забирають натомість смак томату. Це інша механіка, не гірша, просто інша.

Баклажан — тут головний актор, і головна його вада — гіркота та здатність тягнути в себе олію, як губка. Беріть молоді, тугі, без зморшок на шкірці: стара шкірка — ознака того, що плід пересидів і накопичив гіркоту, яку тоді доводиться виганяти сіллю. Якщо баклажани у вас хороші й свіжі — можна обійтись без цього ритуалу. Ріжте вздовж, а не впоперек — так скибка ляже на дно форми стійко, не скрутиться, і соус проникне по всій довжині, а не тільки по краях.

Скаморца — це, по суті, моцарела, яку підкоптили і трохи підсушили, щоб вона тримала форму і не розповзалась у воду при нагріванні. Якщо не знайдете — беріть будь-який плавкий сир без різкого власного запаху, який тягнеться ниткою: моцарелу, проваджиле, навіть недорогий "піца"-сир із пакета. Головне — не бринза і не щось солоне й розсипчасте, бо тут сиру належить плавитись, а не кришитись.

Пармезан зверху — не для смаку сиру як такого, а для скоринки: тонкий тертий шар під сухим жаром духовки підсихає й підрум'янюється швидше за товсту скаморцу, тому саме по ньому ви й читаєте готовність усієї страви. Якщо пармезану немає — підійде будь-який твердий витриманий сир, який можна натерти дрібно: грана падано, навіть сухий солоний овечий сир дасть схожий ефект скоринки.

Каперси й оливки — це сіль і кислинка, яких бракує самому томату. Традиційно беруть дрібні каперси в розсолі, промиті від зайвої солі, і чорні оливки без кісточок — щоб не ламати зуби й не рахувати, куди виплюнути. Якщо каперсів нема — можна обійтись без них, соус стане простіше, трохи солодший, нічого страшного не станеться.

Томатна паста (пасата) тут — не кетчуп і не концентрат, а протерті томати без шкірки й насіння, густіші за сік, але не загущені варінням до пасти в тюбику. Якщо у вас тільки консервовані томати цілими — пробийте їх блендером або розімніть руками, зайва волога просто випарується довше, ось і вся різниця.

Форма для запікання вдома — це найчастіше звичайна скляна чи керамічна форма, широка каструля тут не підійде, бо страві потрібен сухий жар зверху для скоринки, а не пара під кришкою. Духовка в 180 градусів статичного режиму — це той жар, що прогріває рівномірно й повільно, без різкого обвітрення зверху, яке дає конвекція. Якщо у вашій духовці тільки конвекція — поставте градусів на 10-15 нижче і дивіться на сир частіше, ніж на годинник.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu