Фото від ШІМідії, запечені в духовці
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 кг Мідії
- 3 зубчик Часник
- 60 г Хліб
- 50 г Пармезан
- Панірувальні сухарі за смаком
- 1 пучок Петрушка
- 5 ст. л. Оливкова олія
- 1 склянка Біле вино
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Покладіть мідії в миску з водою і залиште вимочуватися щонайменше на 1 годину.
60 хвПочистіть молюсків: видаліть «борідки», зішкребіть черепашки і промийте мідії у великій кількості холодної води.
Викладіть вимиті мідії у велику сковороду, додайте біле вино й готуйте на сильному вогні під кришкою, доки всі черепашки не розкриються.
Вийміть мідії зі сковороди, рідину процідіть і відставте.
Розмочіть хліб у процідженій рідині від варіння мідій, додайте петрушку, пармезан, оливкову олію, часник, панірувальні сухарі, сіль і чорний перець.
Перемішайте всі інгредієнти; якщо суміш занадто густа, додайте води.
Наповніть сумішшю черепашки мідій.
Змастіть дно форми для запікання оливковою олією і викладіть фаршировані мідії.
Запікайте в розігрітій духовці при 200 градусах.
Увімкніть гриль для утворення рум'яної скоринки.
15 хвВикладіть готові мідії на блюдо і подавайте гарячими.
Мідії тут грають у двох актах. Спочатку їх відкривають парою з 
вина — просто і швидко, без хитрощів. А потім те, що вийшло, перетворюють на начинку і відправляють назад у ті ж черепашки, у духовку. Виходить, що молюск по суті готується двічі: один раз сам, другий раз — разом із хлібною подушкою, яка на ньому сидить.
Головна розвилка — чи всі мідії відкриються. Відкривається тільки та черепашка, де молюск живий. Якщо після варіння на пару частина лишилась щільно закритою — не докручуйте вогонь і не чекайте на диво, просто відкладіть ці мідії і не кладіть у форму: закрита черепашка — це не "ще не встигла", це "вже нежива", і ризикувати шлунком гостей не варто.
Друга розвилка — рідина, в якій варилися мідії. Її не виливають. Процідили — і вона стає рідиною для 
хліба, 
сіллю й смаком моря заразом. Хліб без цієї рідини — просто сухий наповнювач, хліб із нею — те, що тримає всю начинку і не дає їй розсипатись чи, навпаки, стекти по сковороді.
Третя розвилка — духовка плюс гриль. Духовка прогріває начинку, гриль дає їй скоринку. Якщо у вашій духовці гриля нема — не страшно, просто тримайте мідії ближче до верхнього нагрівача останні хвилини й дивіться: скоринка — це колір, а не хвилини за годинником.
Мідії — беріть свіжі, з живою, щільно закритою черепашкою; якщо стулка відкрита і не реагує на дотик — така мідія вже віджила своє і до каструлі не йде. Вимочування у воді — не формальність: так молюск сам виштовхує пісок і дрібне сміття, яке інакше буде скрипіти на зубах. Година — нижня межа, а не точна цифра: якщо мідії явно брудні, нехай стоять довше.
Білий хліб тут не для об'єму, а для текстури: він вбирає рідину від мідій і стає тим клеєм, який тримає начинку на місці, поки вона запікається. Будь-який білий хліб без різких добавок підійде — батон, чала, навіть вчорашня булка, аби не солодка здоба.
Пармезан дає солоність і той горіховий присмак, який не переб'є морську нотку мідій, а підкреслить. Якщо пармезану нема — будь-який твердий сир, що добре труситься в тертку і не плавиться у воду при нагріванні; м'який сир тут зіпсує текстуру, бо потече замість того, щоб зв'язати.
Часник і 
петрушка — не прикраса, а баланс: морська солодкість мідій потребує гостроти й свіжості, інакше начинка виходить одновимірною, просто "хлібно-сирною". Три зубчики на кілограм мідій — достатньо, щоб відчувалось, але не перекривало.
Оливкова 
олія в начинці і на дні форми вирішує одну задачу — не дає хлібній масі прилипнути й пересохнути під верхнім жаром грилю. Якщо олії без запаху немає під рукою — підійде будь-яка рафінована олія, головне, щоб вона не мала власного яскравого смаку, інакше битиметься з часником і сиром за першість у роті.
Біле вино при відкриванні мідій — не для сп'яніння страви, а для кислотності й аромату, які потім переходять у рідину для хліба. Якщо вина немає — вода з ложкою лимонного соку дасть схожий ефект, хоч і бідніший. А 
панірувальні сухарі в начинці — страховка на випадок, якщо хліб зробив масу занадто вологою: трохи сухарів підсушать її до потрібної густини, без них можна й обійтись, якщо хліба вистачило в міру.
Ще від Matteo Brandt
·