Фото від ШІКотлета по-болонськи
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. м'ясо для ескалопів
- 4 од. Прошуто
- 80 г Пармезан
- 2 ст. л. Бульйон
- Топлене масло
- 2 од. Яйця
- 30 г Пармезан
- Панірувальні сухарі
- 2 ст. л. Лимонний сік
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Якщо шматочки телятини занадто товсті, відбийте їх кухонним молотком.
Збийте яйця з лимонним соком, пармезаном, сіллю та чорним перцем у великій мисці.
Викладіть телятину в суміш, перевертаючи кілька разів, і залиште маринуватися.
30 хвВийміть телятину з маринаду і обваляйте в панірувальних сухарях, за бажанням зробіть подвійну паніровку.
Розігрійте топлене масло у великій сковороді та обсмажте котлети до золотистої скоринки з обох боків.
Викладіть зверху скибочку прошуто і кілька пластівців пармезану, щоб повністю вкрити котлети.
Додайте овочевий бульйон, накрийте сковороду кришкою і готуйте на найменшому вогні, щоб сир м'яко розплавився. Готовність: 63 °C у центрі (середня прожарка).
Телятина під
прошуто і
пармезаном — страва, яка здається складною через назву, а насправді складається з трьох звичних дій: відбити, обваляти, обсмажити. Італійці взагалі не морочаться з назвами — "по-болонськи" тут означає тільки одне: зверху лежить прошуто і сир, більше нічого болонського в цій котлеті немає, і це нормально, бо кухня завжди краде вдалі ідеї в сусідів.
Вийде страва чи ні — вирішується ще до сковороди, на етапі маринаду.
Яйце з лимонним
соком і пармезаном — це не просто смак, це кислота, яка трохи розм'якшує білок на поверхні м'яса, поки воно лежить ті півгодини. Пропустите час — телятина просто обсмажиться в паніровці, без тієї ніжності, заради якої весь маринад і затівався.
Друга точка ризику — момент, коли сир має розплавитись, а м'ясо не пересохнути. Тут рятує не точний час, а найменший вогонь і кришка: пара від
бульйону доходить до сиру зверху і доводить його до м'якості, поки низ котлети вже готовий і просто чекає. Дві хвилини — орієнтир, не присуд: дивіться на сир, а не на годинник.
Телятину краще взяти вже тонко нарізану, "
для відбивних" — тоді молоток може й не знадобитися. Товщина важлива не для краси, а для рівномірності: занадто товстий шматок зверху вже готовий, а всередині ще сирий, і доведеться або пересушувати, або ризикувати. Якщо телятини немає чи вона не по кишені — беріть свинячу вирізку, тонко нарізану: механізм той самий, м'ясо просто ніжне й швидко готується.
Яйця з лимонним
соком,
пармезаном,
сіллю і
перцем — це маринад, який заодно вже наполовину паніровка: сир у суміші додає солоності й трохи клейкості, щоб
сухарі потім лягали щільніше. Пармезан тут беріть справжній, бо дешевий замінник не дасть тієї різкості смаку й швидко стане просто жирним борошном. Лимонний сік — не для кислинки на тарілці, а робочий інструмент: він підкисляє середовище і м'якшить поверхню м'яса, поки воно маринується.
Прошуто кладеться не заради дорожнечі в назві, а заради солі й жиру, які під час короткого томлення просочують сир і верх котлети. Якщо прошуто нема — підійде будь-яка тонко нарізана сиров'ялена шинка з виразним смаком, головне — тонкість, бо товстий шматок просто не встигне віддати нічого, крім сирого м'яса зверху.
Панірувальні сухарі — звичайна куплена паніровка, нічого героїчного. Подвійна паніровка (ще раз у яйце — і знову в сухарі) дає товщу скоринку, яка краще тримає форму, коли зверху ляже вологий сир і
бульйон почне парити. Якщо робите одинарну — це теж нормально, просто скоринка буде тонша і ніжніша.
Топлене
масло для обсмажування — не примха, а практичність: воно витримує вищу температуру, не димлячи і не гіркуючи, бо молочний білок з нього вже прибрано. Звичайна олія без запаху підійде так само добре, якщо топленого масла немає, — головне, щоб вона мовчала своїм смаком і не перебивала сир і прошуто.
Овочевий бульйон тут — не суп і не основа соусу, а просто джерело пари під кришкою. У звичайній квартирі казана й кришки по розміру може не бути — широка сковорода з тарілкою зверху впорається так само: головне, щоб пара не виходила, а йшла нагору і топила сир. Дивіться у щілину час від часу: як тільки сир обм'як і почав текти — знімайте з вогню, далі він тільки пересохне.
Ще від Kofi Asante
·