Фото від ШІКрепи з гречаного борошна
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 180 г Гречане борошно
- 100 г Борошно
- 2 од. Яйця
- 250 мл Молоко
- 250 мл Вода
- 15 г Оливкова олія
- 1/2 ч. л. Сіль
- Вершкове масло за смаком
Кроки
Просіяти гречане та пшеничне борошно, додати сіль, перемішати вінчиком
Вливати воду та молоко тонкою цівкою, постійно збиваючи, доки тісто не стане гладким
Додати збиті яйця, вимішати тісто до однорідності, вилити оливкову олію
Накрити миску плівкою і охолодити в холодильнику щонайменше 1 годину
60 хвЗмастити антипригарну сковороду для крепів вершковим маслом
Вилити черпак тіста на розігріту сковороду, розподілити рівномірно
Готувати креп 1-2 хвилини до золотистого кольору
2 хвПеревернути креп лопаткою та готувати другий бік 1 хвилину до золотистого кольору
1 хвПерекласти готовий креп на тарілку і повторювати процес з рештою тіста
Крепи — це бретонська відповідь на питання, що робити з гречкою, коли пшениці мало, а їсти хочеться щодня. У Бретані пшениця погано росла на бідних атлантичних ґрунтах, гречка — росла. Звідси й пропорція: гречаного
борошна тут майже вдвічі більше за пшеничне, і це не стилістична забава, а те, чим крепи відрізняються від млинців за складом.
Гречане борошно не має клейковини. Клейковина — це те, що тримає тісто еластичним і дозволяє млинцю розтягуватись без розривів. Тому пшеничне борошно тут не для смаку — воно для міцності. Без нього гречаний крепс буде кришитись і рватися на сковороді, скільки не намагайтесь його перевернути.
Головне, що вирішує успіх цього тіста — година в холодильнику. Дехто каже: холодильник тут лише щоб тісто не зіпсувалось. Ні. За цю годину крохмаль у борошні встигає набрати
воду й розбухнути, а бульбашки повітря, що потрапили при збиванні, виходять. Якщо пропустити цей крок, крепи будуть гумовими й пухнутимуть нерівномірно — вам же не млинці на завтрак, а тонке полотно потрібне.
Тонкість цього тіста прощає майже все, крім нетерпіння на сковороді. Перевертати треба не за часом, а за кольором краю — щойно він золотіє і сам відлипає від поверхні.
Гречане
борошно беріть темне, нерафіноване — у ньому більше смаку горіха й легка гіркуватість, яку любить саме цей рецепт. Світле, знежирене гречане борошно теж спрацює технічно, але смаку буде менше — тоді додайте трохи більше
олії, щоб компенсувати сухість.
Пшеничне борошно тут — звичайне, без особливих вимог до сорту. Якщо хочете спробувати без глютену взагалі, беріть борошно з рисовим крохмалем у складі замінників — воно теж дає трохи еластичності, хоч і не так надійно, як пшеничне.
Яйця збивайте окремо перед тим, як додавати в тісто — так вони рівномірніше розійдуться і тісто не піде грудочками від контакту з холодним гречаним борошном.
Молоко й
воду вливайте тонкою цівкою не для краси, а щоб уникнути грудок: борошно без клейковини любить злипатись у кульки, якщо рідина потрапляє одразу й багато. Якщо молока немає під рукою — замініть водою повністю, крепи стануть трохи легшими на смак і менш насиченими, але форма не постраждає.
Олія в тісті — це не смакова добавка, а страховка проти прилипання зсередини. Будь-яка олія без власного запаху підійде: рафінована соняшникова чи рапсова замінять оливкову без втрат, бо смаку оливкової олії в готовому крепі ви й так не відчуєте — її там надто мало.
Сковороду для крепів заміняти звичайною антипригарною сковородою цілком можна — удома немає спеціальної французької crêpière, і це нормально. Головне — щоб дно було рівним і добре розігрітим, бо крепс тонкий і моментально показує будь-яку нерівність прилипанням. Вершкове
масло на сковороді — не про жир, а про колір і легкий горіховий присмак від підгорілих молочних білків, той самий, який дає смаженому маслу характерний запах.
Ще від Kofi Asante
·