Фото від ШІСалат з капусти, апельсина та волоських горіхів
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. гостроверха капуста дрібно нашаткована
- 150 г капуста кейл дрібно нашаткований
- 1 од. червона цибуля нарізана тонкими часточками або кільцями
- 2 од. Апельсин
- 50 г Волоський горіх
- 50 г Фета покришена
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Апельсинова заправка
- 1 од. Апельсин сік та дрібно натерта цедра
- 1 ч. л. діжонська гірчиця
- 1 ч. л. Цукор
- 4 ст. л. Оливкова олія
Кроки
Ретельно перемішати заправку з гостроконечною капустою, кейлом та червоною цибулею
Дати трохи настоятися смаку, поки філетуються апельсини
Філетувати апельсини, зрізаючи шкірку та білі плівки навколо кожної часточки
Обсмажити волоські горіхи на сухій сковороді протягом 1 хвилини
1 хвДати охолонути та грубо нарубати горіхи
Викласти салат з апельсиновими часточками, покришеною фетою та щедрою порцією волоських горіхів
Перемішати інгредієнти апельсинової заправки та присмачити за смаком
Салат простий настільки, що в ньому немає де сховатися — ні поганому інгредієнту, ні лінощам.
Капуста,
апельсин,
горіх і трохи
феті — чотири смаки, які один одного тримають за комір: гіркота кейлу, кислинка цитрусу, жир горіха і
сіль сиру. Якщо хоч один випаде — решта розсиплються.
Вийде чи ні — вирішує не рецепт, а те, скільки ви дасте капусті постояти в заправці. Дехто ріже і одразу на стіл — мовляв, свіжіше. Ні, бо свіжість тут не в хрусткості, а в смаку, а смак капуста бере тільки тоді, коли сіль і кислота встигнуть пройти крізь листя. Сира нашаткована капуста — це клітковина без характеру, і тільки час робить з неї щось, що хочеться їсти.
Друге, від чого залежить результат — апельсин, філетований, а не нарізаний кружальцями. Різниця не естетична. Плівка між часточками гірчить і тягне на себе увагу, яку ви платите за солодкість. Приберіть її — і апельсин перестане сперечатися з рештою салату.
Капуста і кейл тут не взаємозамінні, хоч і виглядають як одна маса зелені. Гостроконечна капуста — солодкувата й м'якша, вона швидко бере заправку. Кейл жорсткіший, у ньому більше гіркоти, і саме він тримає салат від солодкавої одноманітності. Якщо кейла немає — беріть будь-яку темнолисту капусту з щільним листом, savoy підійде, а ось айсберг — ні, йому нема чим тримати форму після того, як на нього ляже заправка.
Цибулю ріжуть тонко не заради краси, а тому, що товста часточка цибулі в салаті — це удар, а не нота смаку. Тонка часточка встигає віддати різкість заправці й сама стати м'якшою, поки капуста настоюється. Червона цибуля тут доречна ще й тому, що менш їдка за ріпчасту — не заглушить
апельсин.
Горіхи обсмажують на сухій сковороді не заради хрускості — вона й так є в сирому горісі. Сухе тепло розкриває
олії, які в горісі сплять, поки їх не розбудити нагрівом. Хвилина — це орієнтир знизу, а не секундомір: дивіться на запах. Коли з сковороди потягнуло горіховим духом, а не просто теплим повітрям — знімайте, бо далі горіх гірчить, і цю гіркоту вже нічим не виправити.
Фету кришать, а не ріжуть кубиком, тому що розсипчастий сир лягає на салат нерівномірно — десь більше
солі, десь менше, і це краще, ніж один рівний шматок, який з'їдять в один укус і більше не відчують. Якщо фети немає — беріть будь-який солоний розсипчастий сир без зайвої жирності, козячий підійде, а от м'який сир типу моцарели — ні, йому нема чим триматися на листі.
Заправка — це сік і цедра апельсина,
гірчиця,
цукор, олія. Гірчиця тут не для гостроти, а як емульгатор: вона тримає олію і сік разом, щоб заправка не розшарувалась на тарілці. Цукор врівноважує кислотність соку — апельсини бувають різні, і якщо ваш солодкий сам по собі, цукор можна прибрати майже весь. Олію беріть будь-яку без власного запаху, оливкова тут годиться, якщо не перебиває апельсин своєю гіркотою — легка рафінована олія іноді чесніша за дорогу extra virgin, яка тягне ковдру на себе.
Терпіння тут не красиве слово, а частина рецепта: та пауза, поки філетуються апельсини і капуста встигає просолитися — вона і є різниця між салатом, який їдять з ввічливості, і тим, який доїдають з миски.
Ще від Lucas Moreau
·