Фото від ШІКапрезе з моцарелою і помідорами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Моцарела
- 400 г Помідор
- Базилік
- Орегано
- Сіль
- Чорний перець
- Оливкова олія
Кроки
Видаліть у помідорів плодоніжки, промийте їх під холодною проточною водою і викладіть у друшляк.
Промийте листя базиліку, намагаючись не пом'яти й не поламати його, і викладіть у друшляк обсохнути.
У широкій мисці наріжте моцарелу скибочками завтовшки приблизно один сантиметр.
Паперовим кухонним рушником обсушіть помідори та наріжте їх кружальцями.
На великому круглому або овальному блюді укладіть по колу, чергуючи скибочку моцарели й кружальце помідора.
На кожну скибочку моцарели покладіть цілий, добре обсушений паперовим рушником листочок базиліку.
Посоліть за смаком, додайте орегано і чорний перець за бажанням.
Скропіть страву тонкою цівкою оливкової олії.
Подавайте страву за кімнатної температури, ніколи не холодною з холодильника.
Капрезе — це не салат у нашому розумінні, це перевірка якості продуктів. Тут нема чого варити, нема чого смажити — є тільки три головні гравці: 
моцарела, 
помідор і 
олія. І якщо хоч один з них посередній, страва це миттєво видасть. Варити погану картоплю можна годину, і вона якось витягне суп. А тут ховатися нікуди.
Тому вийде вона чи ні, вирішується не на кухні, а в магазині. Беріть моцарелу буйволину, не коров'ячу — у буйволиної смак глибший і текстура м'якша, вона не рипить на зубах, як гумка. Помідори мають пахнути на розрізі, а не бути просто червоною водою в оболонці. Якщо з цими двома все гаразд — страва вже готова, вам залишилось тільки правильно її зібрати.
Дехто думає, що капрезе — це про красиву викладку кружечком. Ні, краса тут — побічний ефект, а не мета. Головне — щоб кожен шматок моцарели і помідора встиг віддати смак олії, 
солі й 
базиліку, а не лежав окремо сам по собі.
Сіль у капрезе працює не просто як приправа. Вона витягує з помідора сік, і цей сік разом з олією утворює ту саму легку підливку, яка потім змочує моцарелу знизу. Тому солити треба не заздалегідь ящиком, а на тарілці, безпосередньо перед подачею — інакше весь сік піде в миску, а не на страву.
Базилік беріть свіжий, цілими листочками, і не ріжте ножем — метал окислює зелень, вона темніє і гірчить. Рвіть руками, якщо дуже треба зменшити листок. А якщо свіжого базиліка немає — краще взагалі обійтись без нього, ніж класти сушений: сушений базилік дає зовсім інший, трав'яний присмак, який тут не підходить, для цього є 
орегано.
Орегано і чорний 
перець — це вже справа смаку, вони не обов'язкові, але орегано традиційно додають саме тому, що воно сухе і не розмочує страву, на відміну від свіжих трав. Перець меліть прямо над тарілкою, а не беріть мелений з банки — там він вивітрюється за кілька тижнів і залишає тільки гіркоту без аромату.
Оливкову олію беріть ту, яку не соромно подати окремо до хліба — тобто з власним смаком, extra virgin. Це той рідкий випадок, коли заміна «будь-яка олія без запаху» тут не працює: олія в капрезе не просто носій жиру, вона — третій смаковий компонент поряд з сиром і помідором, тому брати нейтральну олію — це все одно що готувати суп без бульйону.
І останній пункт у рецепті — не дрібниця, а майже половина успіху: подавайте капрезе за кімнатної температури. Холодна моцарела з холодильника — щільна, безсмачна, олія на ній застигає плівкою і не проникає всередину. Дайте інгредієнтам постояти хвилин двадцять-тридцять на столі до подачі, і той самий сир раптом стане м'яким, вершковим, саме таким, яким його й задумали.
Ще від Nora Vasquez
·