Карнавальні фрителлеФото від ШІ

Карнавальні фрителле

Порцій: 6 Підготовка 10 хв Приготування 50 хв Десерти

Інгредієнти

Кроки

  1. З'єднайте борошно та борошно рімачинате із сіллю, цукром, соком і цедрою апельсинів, цедрою лимона, ромом і дріжджами. Поступово вливаючи молоко, замісіть тісто до однорідності у планетарному міксері.

  2. Перекладіть тісто у миску, накрийте і залиште підходити щонайменше на 2 години.

    120 хв
  3. Розігрійте арахісову олію у сковороді з високими бортиками.

  4. Коли тісто підійде, перекладіть його в кондитерський мішок і видавлюйте спіралями в гарячу олію.

  5. За допомогою кухонних щипців стежте, щоб завитки не злипалися, і перевертайте їх, доки не зарум'яняться з усіх боків.

  6. Викладіть фрителле на паперовий рушник і одразу посипте цукром, поки гарячі.

  7. Подавайте гарячими або теплими.

Фрителле — це карнавальне тісто, яке не ліплять, а видавлюють у гаряче масло просто з мішка, тож воно саме скручується у неправильні, бульбашкові спіралі. Звідси й секрет готовності: не час, а форма — тісто має бути достатньо рідким, щоб текти з мішка, і достатньо живим від дріжджів, щоб у маслі одразу спучитися й тримати бульбашки, а не розповзтися млинцем.

Два борошна тут не для краси. Звичайне борошно дає клейковину — каркас, тягучість, те, що тримає спіраль, доки вона смажиться. Рімачинате (з твердих сортів, грубіше змолоте) дає хрусткість і ту саму дрібну бульбашкову структуру всередині, бо воно гірше в'яжеться і лишає тісту повітря. Без нього фрителле вийде гумовим і щільним, без нього тонкого, майже млинцевого хрускоту зверху не буде.

Вийде чи ні — вирішує температура масла й терпіння з підйомом тіста. Два години підйому — це нижня межа, не присуд: тісто має помітно збільшитись і стати пухким на вигляд, живим, а не просто "постояти годинник". Якщо поспішити — фрителле вийдуть щільні, важкі, з присмаком сирого борошна всередині, бо дріжджі не встигли напрацювати повітря, яке мало б розширитися в маслі.

Дріжджі тут один шматок (pcs), а не вагою — тож орієнтуйтесь не на пачку, а на силу: свіжі пресовані беруть десь 25–30 г на цю кількість борошна, сухі — втричі менше, грам 10. Якщо дріжджі слабкі чи старі, тісто підійме повільніше, ніж за дві години, і тоді орієнтир — не годинник, а об'єм і пухкість, про які вже сказано вище.

Молоко тепле, не гаряче — гаряче вб'є дріжджі ще до того, як вони почнуть працювати, а холодне розтягне підйом тіста на весь вечір. Орієнтир простий: молоко повинне бути приємно теплим на руку, як для дитячої суміші, не більше.

Цедра лимона й апельсина, і особливо сік апельсина — це не просто аромат. Кислота соку трохи стримує клейковину, роблячи тісто м'якшим і ніжнішим усередині, а ефірні олії цедри не бояться гарячого масла й залишаються відчутними навіть після смаження — на відміну, скажімо, від ваніліну, який випаровується. Якщо апельсинів немає, беріть мандарини чи грейпфрут — головне, цитрус з яскравою, не прілою цедрою, бо саме цедра тут несе весь аромат, а не сама м'якоть.

Ром додає не тільку смак, а й працює як розчинник для ефірних олій цедри — вони краще розкриваються в спирті, ніж у воді чи молоці. Якщо рому немає, беріть будь-який міцний алкоголь з нейтральним смаком — горілку, наприклад, — або просто пропустіть, аромат цитрусів і без того відчутний.

Арахісова олія обрана не з принципу, а з практики: у неї високий порог, коли вона починає горіти й давати гіркоту, і при цьому власний запах слабкий, майже непомітний у готовій страві. Правило заміни тут просте — беріть будь-яку олію без вираженого запаху й з високим порогом нагріву, тобто не оливкову першого віджиму і не нерафіновану соняшникову. Рафінована соняшникова чи рапсова підійде без питань.

Дехто думає, що олії треба мало, по-мінімуму, щоб не "жирна" страва вийшла. Ні, бо фрителле смажиться у фритюрі, занурено, а не на пательні з краплею олії — тільки так тісто прогрівається рівномірно з усіх боків одночасно і спіраль не підгорає з одного боку, лишаючись сирою з іншого. Висота бортиків сковороди тут не про акуратність кухні, а про те, щоб олія не бризкала при зануренні тіста, і про запас об'єму, бо тісто в маслі ще й розбухає.

Готовність фрителле — це колір, а не хвилини: рівномірний золотисто-коричневий з усіх боків, і щипці тут потрібні саме тому, що спіраль норовить перевернутися сама, нерівно, і підгорить з одного боку, лишившись бляклою з іншого. Цукор сипте одразу, поки фрителле гарячі й масні — на гарячій поверхні цукор миттєво тане і прилипає, а на охололій просто обсипається назад на тарілку.

Ще від Kofi Asante

·

Поскаржитись на рецепт hello@fridge.menu