Фото від ШІПюре з моркви
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Чистимо моркву, миємо її та розрізаємо навпіл. Відварюємо у злегка підсоленій воді.
30 хвЧистимо, миємо та розрізаємо навпіл картоплю, додаємо її до моркви.
Коли овочі зваряться і стануть м'якими, добре зціджуємо їх і перетираємо через картоплем'ялку або протираємо через сито.
У невеликій каструльці розтоплюємо вершкове масло, додаємо перетерті овочі й, помішуючи, вводимо тертий пармезан.
Готуємо 2–3 хвилини, безперервно помішуючи.
3 хвДодаємо сіль за смаком і добре перемішуємо.
Наприкінці присмачуємо подрібненою петрушкою і подаємо ще гарячим.
Пюре з 
моркви — це не дитяча страва з баночки, а гарнір, у якому вся хитрість у тому, щоб морква не стала просто солодкою кашею, а 
картопля — не просто розбавила смак. Картопля тут не для ваги. Вона бере на себе зайву воду й дає крохмаль, який тримає пюре щільним, інакше морквяне пюре саме по собі — водянисте і розповзається по тарілці, бо моркви багато вологи, а клейковини, що тримає форму, нема взагалі.
Вийде чи не вийде — вирішується на етапі зціджування. Дехто каже: навіщо зціджувати, час же дорогий. Ні, бо зайва вода з каструлі нікуди не випарується в пюре — вона просто розведе смак і 
масло з сиром потонуть у ній, замість того щоб обліпити кожну частинку овочів. Тому — зцідили добре, аж суховато на вигляд, і тільки тоді пюре.
Друге місце, де страва або тримається, або розвалюється — це той момент, коли ви вводите сир у гаряче масло, а не в холодну масу. 
Пармезан топиться й в'яжеться з жиром, тільки поки все гаряче й рухається. Якщо кинути сир у вже охололе пюре — він грудками ляже і не розійдеться.
На чотирьох — це звичний гарнір до м'яса, не основна страва. Кілограм моркви звучить багато, але вона зварюється й ужарюється вдвічі, тож тарілка на кожного виходить помірна.
Морква — головний інгредієнт, і від неї залежить колір і солодкість. Молода тонка морква звариться швидше й буде ніжнішою, стара груба — довше, і її серединка іноді лишається твердуватою, тому краще розрізати грубі корені ще й уздовж, а не лише навпіл, щоб вода дійшла до центру. Готовність перевіряйте не за годинником — варіть, поки ножем чи вилкою морква проколюється без зусилля, гнеться, а не ламається. Тридцять хвилин у рецепті — це нижня межа, а не присуд.
Картопля — не смакова добавка, а технічний інгредієнт, про який писав вище: крохмаль із неї тримає пюре, не дає йому стекти по тарілці водою. Беріть один середній бульб, розсипчастого сорту, якщо є вибір — такий картопля, що й сама добре розварюється в пюре. Якщо картоплі взагалі немає — пюре вийде, але рідшим, і тоді зціджуйте овочі ще ретельніше й дайте їм хвилину постояти в ситі, щоб стекла остання волога.
Вершкове масло — це те, через що сир і овочі стають єдиною масою, а не просто лежать поруч. Розтоплюйте його на такому вогні, де воно саме спокійно тане, без шипіння й бульбашок — бо якщо масло почне підгорати, воно дасть гіркуватий присмак, і жодний сир це вже не виправить. Якщо вершкового масла немає, бере олія без власного запаху, рафінована, — соняшникова чи кукурудзяна підійдуть, а от оливкова з яскравим запахом переб'є моркву.
Пармезан дає солоність і той горіховий присмак, якого саме з овочами й маслом не отримати. Якщо пармезану немає, беріть будь-який твердий сир, що добре плавиться й не дає гуми при нагріванні, — грана падано чи навіть добрий сир для запіканок. Вводити його треба в гаряче, постійно помішуючи, інакше він зліпиться грудкою, а не розійдеться по пюре.
Сіль додавайте в кінці, а не на самому початку варіння овочів у великій кількості — морква й картопля вже варилися в підсоленій воді, і якщо ще раз щедро солити готове пюре, легко пересолити, бо смак концентрується, коли вода випарувалась. 
Петрушка наприкінці — це не прикраса для фото, а свіжість, якої гаряче масло й сир самі не дають; кладіть її в останню секунду, щоб вона не зів'яла від тепла і лишилась зеленою, а не темно-болотяною.
Ще від Luca Martelli
·