Фото від ШІКурячі котлети з зеленню
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 400 г Курячий фарш
- 1 жменя Петрушка дрібно нарізана
- 1 жменя Кріп дрібно нарізаний
- 1 од. Цибуля дрібно нарізана
- 2 зубчик Часник пресований
- 1 од. Яйця
- 2 ст. л. Борошно
- 1 ч. л. Сіль
- 1 ч. л. Чорний перець
- 1 ст. л. Оливкова олія для смаження
Кроки
Покладіть усі інгредієнти в миску і добре перемішайте до однорідної маси. Сформуйте овальні котлети завтовшки близько 1 см.
Обсмажте котлети на сковороді з маслом або олією до повної готовності
8 хв
Курячі котлети з зеленню — це той самий
фарш, який у вас лежить у холодильнику щотижня, тільки тут його не рятують хлібом і молоком, а тягнуть на собі
яйце,
борошно і купа зелені. Якщо курячий фарш сам по собі водянистий і трохи нудний, то
петрушка й
кріп тут не для краси — вони беруть на себе весь смак, якого в курячій грудці майже нема.
Вирішує все товщина котлети і те, звідки у вас фарш. Курячий фарш — пісний, у ньому немає жиру, який в яловичому чи свинячому тримає котлету соковитою зсередини, поки знадвору вона вже підрум'янилась. Тому товщина «близько сантиметра» тут не прохання, а умова: товще — середина не встигне дійти, доки зовні вже пересохне, тонше — пересохне вся відразу.
Друге — борошно і яйце. Це не панірування, це каркас. Курячий фарш сам по собі ліпиться погано, він пухкий і без зв'язку, тож яйце з борошном тримають котлету цілою на сковороді, а не розсипаються шматками у маслі. Без цього каркасу вийде не котлета, а варення з курки.
Готовність тут визначається не таймером, а розрізом: якщо боїтесь — розріжте одну котлету, всередині має бути однорідний білий колір без рожевого соку. Вісім хвилин — це орієнтир для сковороди звичайної квартирної плити, а не закон фізики.
Фарш беріть той, що є, але зважте на жирність. Чисте куряче філе дасть сухі котлети — йому нема звідки брати соковитість зсередини. Якщо є можливість, візьміть фарш зі стегна або домішайте трохи до грудки: жир у стегні топиться і тримає м'якість, поки котлета смажиться. Це не примха, це фізика пісного м'яса.
Зелень ріжте дрібно не заради естетики. Великий шматок
петрушки в котлеті — це волокно, яке під час смаження не встигає розм'якнути і залишається жорстким острівцем. Дрібно нарізана зелень розподіляється по всій масі і віддає аромат фаршу, а не лежить окремо від нього.
Цибулю теж ріжте дрібно, а не тільки через смак. Великий шматок цибулі під час смаження пускає сік нерівномірно — у котлеті лишається волога кишеня, яка не дає їй триматися купи. Дехто каже: цибулю краще класти натертою на тертці. Ні, бо так вона пускає весь сік одразу в миску, і фарш стає рідким ще до того, як ви почали формувати котлети.
Часник пресуйте, а не ріжте ножем — пресований часник віддає сік одразу в фарш і рівномірно по всій масі, а нарізаний лежатиме крихтами, які можна відчути на зубах і які присмалюються швидше за саму котлету.
Борошно можна замінити будь-чим, що загусає і зв'язує без власного смаку — панірувальні сухарі, манка, навіть трохи вівсяних пластівців дрібного помелу. Головне — щоб цей інгредієнт убирав зайву вологу з фаршу, а не додавав своєї.
Олія тут — будь-яка без власного запаху, тобто не нерафінована соняшникова і не з яскравим присмаком. Олія оливкова годиться, якщо вона не та дорога, ароматна, яку шкода на сковороду — таку бережіть для салату, бо на вогні її аромат однаково згорить і пропаде даремно.
Ще від Oleksandr Bondar
·