Фото від ШІДомашня нутелла
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 130 г коричневий цукор
- 100 г Фундук
- 300 г Чорний шоколад
- 3/4 склянка Молоко
Кроки
Подрібніть у блендері коричневий цукор до консистенції цукрової пудри.
Додайте фундук і збивайте до однорідної кремової маси.
Поламайте чорний шоколад на шматочки й додайте до кремової маси.
Увімкніть блендер і поступово вливайте знежирене молоко.
Перелийте масу в скляну миску і готуйте на водяній бані.
20 хвОхолодіть крем або подавайте теплим на скибці хліба.
Домашня нутелла — це не фокус із нічого, а чесна домовленість трьох речей: горіха, цукру і 
шоколаду, які блендер мусить звести докупи, поки водяна баня не дасть їм стати одним цілим. Вийде — якщо не поспішати на кожному з двох етапів: спершу перетерти горіх із цукром у пасту, а вже потім топити з шоколадом і 
молоком, не навпаки.
Головний ризик тут — не смак, а текстура: або крем розшарується на олійну плівку й сухий осад, або зостанеться зернистим, як погано розмелена халва. І те, і те виправне, якщо розуміти, чому так сталося, а не просто сподіватися, що «якось само перемішається».
Дехто каже — чим довше молоти горіх, тим кремовіша паста. Ні, бо після певної межі 
фундук починає пускати олію окремо від м'якоті, і ви отримуєте не крем, а горіхове масло з пластівцями — блендер треба зупиняти по консистенції, а не по годиннику.
Коричневий 
цукор тут меленький не для краси, а для фізики: великі кристали в холодній масі з горіхом і шоколадом розчиняються неохоче, і ви відчуєте це піском на язиці вже в готовому кремі. Перетерти його в пудру заздалегідь — спосіб уникнути додаткового нагріву й зайвого часу на бані, де тепло й так працює повільно. Якщо немає саме коричневого — підійде будь-який дрібний цукор, що дає солодкість без власного різкого смаку, звичайний білий теж спрацює, просто карамельна нотка піде м'якша.
Фундук варто взяти підсмажений і без шкірки — шкірка гірчить і заважає пасті стати однорідною, а не тому, що «так традиційно». Якщо фундука нема, береться будь-який горіх із достатньою жирністю, щоб дати масі кремову, а не суху структуру — мигдаль чи кешью стануть на його місце, смак зміниться, механізм — ні.
Чорний шоколад — тут не прикраса, а основа структури: какао-масло в ньому застигає при охолодженні й тримає весь крем густим, тоді як цукор і горіх самі по собі лишаються рідкими або зернистими. Беріть шоколад із вмістом какао, яким звикли насолоджуватися без молока — надто солодкий дасть приторний крем, бо солодкість цукру й так уже закладена окремо.
Знежирене молоко вливається поступово не з дисципліни, а тому що різка порція рідини в густу горіхово-шоколадну масу розшаровує її — жир із шоколаду й горіха відштовхується від води, і ви отримаєте олійну плівку зверху. Невеликими дозами блендер встигає ввести кожну порцію в емульсію, перш ніж додати наступну.
Водяна баня в звичайній квартирі — це миска над каструлею з водою, яка не торкається дна миски, і тарілка чи просто пильна увага замість кришки казана. Пряме тепло плити тут шкідливе: какао-масло й молочний білок при надмірному нагріві згортаються й сіпаються, а на водяній бані температура обмежена кипінням води знизу, тож перегріти суміш складніше. Готовність бачите самі: маса стає гладкою, глянцевою, без окремих крапель жиру на поверхні — це і є ваш орієнтир, а двадцять хвилин — лише нижня межа, після якої варто почати придивлятися.
Охолоджений крем густіє значно сильніше за теплий — какао-масло твердне, і це нормально, не ознака зіпсованого продукту. Якщо плануєте намазувати на хліб холодним, майте на увазі: консистенція в мисці одразу після бані і через годину в холодильнику — це дві різні густини, і судити про результат варто саме по охолодженому стані.
Ще від Luca Martelli
·