Фото від ШІДорада в папільйотці
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Дорада
- 20 од. Помідор
- 2 зубчик Часник
- 1 пучок Петрушка
- 4 ст. л. Оливкова олія
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Очистіть дорад: зробіть розріз на животі, вийміть внутрішні органи й кістки, промийте під водою, підріжте плавники ножицями, зчистіть луску й промийте ще раз.
Помийте помідори черрі та розріжте їх навпіл. Очистіть часник, вийміть пагін і подрібніть його. Помийте петрушку та дрібно наріжте.
Розкладіть петрушку, часник і помідори на чотирьох аркушах фольги, додайте сіль і перець.
На кожен аркуш покладіть по дораді, розподіліть решту начинки й полийте оливковою олією.
Загорніть фольгу герметично, щоб начинка не витікала.
На дно протвеня налийте воду й викладіть чотири згортки.
Запікайте в розігрітій до 180°C духовці приблизно 20-25 хвилин, до готовності риби.
22 хвВийміть з духовки та подавайте до столу.
Дорада в папільйотці — це риба, яку готують у власній парі, загорнута у фольгу, як у маленьку сауну. Секрет тут не в духовці, а в герметичності: якщо пакет не затиснутий як слід, пара виходить, сік випаровується, і замість соковитої риби ви отримаєте суху підошву з гарним запахом 
часнику.
Дехто думає, що риба в фользі — це спосіб «не возитися», мовляв, кинув і забув. Ні. Возитися все одно треба — тільки раніше, на етапі загортання. Духовка тут чесна: вона не прощає недбалості, просто мовчки видає результат.
Вийде страва чи ні — залежить від двох речей: свіжість риби (бо запікати несвіжу дорату — все одно що ховати проблему під фольгою замість того, щоб її вирішити) і щільність пакета. Решта — справа контролю, а не везіння.
На чотирьох людей — чотири дорати, і це чесна порція: одна риба на людину, без ділення й суперечок за хвіст.
Дорада тут — не випадковий вибір. У неї щільне біле м'ясо, яке не розвалюється в парі так швидко, як, скажімо, тонка скумбрія. Якщо дорати немає — беріть будь-яку рибу цілою тушкою, з кісткою і шкірою, вагою приблизно грам на 300-400: саме кістка й шкіра тримають форму, поки риба парується, і не дають м'якушу перетворитися на кашу.
Чистити рибу — не формальність. Луска в папільйотці — це дрібні тверді лусочки в соусі, які ви знайдете зубами замість задоволення. А невидалені нутрощі дають гіркоту, бо жовч за двадцять хвилин у закритому пакеті встигне просочити м'ясо наскрізь — відкрити й провітрити вже не вийде.
Помідори черрі тут — не прикраса, а джерело вологи й кислоти. Коли вони лопаються в теплі, вони пускають сік, який разом з 
олією утворює ту саму рідину, в якій риба, по суті, тушкується. Якщо черрі немає — беріть звичайні помідори, нарізані часточками, головне — щоб вони були соковиті, а не борошнисті: борошнисті сорти соку не дадуть, і пакет залишиться сухим.
Часник кладуть подрібненим і без пагона — пагін гіркий, і за двадцять хвилин у закритому просторі ця гіркота розійдеться по всій начинці, а не випарується, як на відкритій сковороді. 
Петрушка — не для краси, вона додає свіжість, яку риба в парі сама по собі втрачає. Якщо петрушки немає, будь-яка м'яка зелень без різкого смаку підійде — кріп, наприклад, хоча з ним смак вже трохи інший.
Олія тут — будь-яка без власного запаху, якщо оливкової немає: її завдання — не додати смак, а не дати начинці підгоріти там, де фольга щільно притиснута до дна, і допомогти соку й олії утворити емульсію, в якій риба, власне, і готується.
Вода на дні протвеня — хитрість проста й економна: вона не дає фользі підгоріти знизу і створює додаткову пару в духовці, компенсуючи те, що домашня духовка рідко тримає рівну температуру так, як професійна піч. 180°C тут — орієнтир, за яким риба встигає пропектись до кістки, не встигнувши пересохнути: готовність перевіряйте не по хвилинах, а по тому, чи легко м'ясо відходить від хребта виделкою. Якщо чинить опір — ще п'ять хвилин, і терпіння тут і є той інгредієнт, який список покупок не враховує.
Ще від Tomás Ferreira
·