Фото від ШІФріттата з яєчних білків
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 5 од. Яєчний білок
- 10 г Пармезан
- 2 ст. л. Петрушка
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
Кроки
Вилий яєчні білки у велику миску і енергійно збий їх вилкою або вінчиком до світлої, трохи пінистої консистенції.
Додай щіпку солі і чорного перцю, потім додай пармезан і перемішай, щоб рівномірно розподілити інгредієнти.
Додай петрушку, обережно перемішуючи, щоб не осадити піну.
Розігрій трохи оливкової олії на антипригарній сковороді, і коли вона добре розігріється, влий масу з яєчних білків.
За допомогою лопатки коротко перемішай білки з олією на початковому етапі, щоб тепло розподілилося рівномірно, потім дай масі трохи загуснути.
Вирівняй поверхню, накрий кришкою і готуй на середньому вогні приблизно 5 хвилин, поки низ не стане добре підрум'яненим і щільним.
5 хвЛопаткою обережно відокремлюй краї фріттати і за допомогою кришки або тарілки переверни її, щоб підсмажити з другого боку.
Знову накрий сковороду кришкою і продовжуй готувати ще 5 хвилин.
5 хв
Фріттата з білків — це омлет, якому відрізали половину характеру. Жовток дає смак і жирність, тож без нього страва тримається на двох речах: білку, збитому в легку піну, і пармезані, який повертає хоч трохи того смаку, який жовток забрав із собою. Якщо ви чекаєте від цієї страви ситності й багатства яєчні з жовтками — розчаруєтесь. Якщо ж вам потрібен легкий сніданок, де білка багато, а калорій мало — це саме воно.
Вийде страва чи ні — вирішується на двох етапах. Перший — як ви збили білки: якщо ліниво, вони осядуть на сковороді плоским млинцем, а не піднімуться. Другий — чи стримали ви руку й не тикали в неї лопаткою щохвилини, поки низ не схопився. Білок без жовтка сохне й гумовіє значно швидше за звичайний омлет, тому тут терпіння — не порада, а умова: менше рухів, більше чекання.
Дехто каже — білкову фріттату взагалі не варто перевертати, бо вона розвалиться. Ні, не розвалиться, якщо низ уже щільний і відстає від сковороди сам, без допомоги лопатки. Поки він липне — рано, і перевертати дійсно не варто, але не тому, що страва крихка за природою, а тому, що її просто ще не приготували.
П'ять білків на двох — це багато білка і мало всього іншого, тому кожен інгредієнт тут не для смаку "взагалі", а для конкретної роботи. 
Пармезан — єдине джерело глутамату й солоної глибини в страві, де немає жовтка, масла чи сиру в великій кількості. Якщо пармезану немає, беріть будь-який твердий витриманий сир із вираженим смаком — грана падано, старий чеддер, навіть пекорино, якщо не проти різкості. М'який сир тут не замінник: йому нема куди плавитись і нема що віддавати за ті п'ять-десять хвилин готування.
Петрушка додається не для краси, а для свіжості, яка розбиває монотонність чистого білка — він сам по собі смаку майже не має. Кладіть її в кінці й обережно, тому що це той момент, де можна зіпсувати все збиту піну необережним рухом. Якщо петрушки немає, беріть будь-яку м'яку зелень — кріп, базилік, навіть зелену цибулю дрібно — головне, щоб вона не домінувала над сиром, а підсвічувала його.
Олія тут — не для смаку, а для теплопередачі й бар'єру між білком і металом сковороди, бо саме пригорання до поверхні, а не недостача жиру, робить страву сухою й "гумовою". Олива без різкого власного запаху підійде будь-яка рафінована — соняшникова, з виноградних кісточок; олія холодного віджиму тут радше заважатиме, бо її аромат на такому ніжному фоні з білка стане єдиним, що ви відчуєте.
Сіль і 
перець — за смаком, але не забувайте, що білок сам по собі прісний набагато сильніше за цілісне яйце, тому "за смаком" тут означає трохи щедріше, ніж ви звикли з омлетом. Недосол — найчастіша причина, чому білкова фріттата здається "пустою", хоча винен не рецепт, а рука з сільничкою.
Антипригарна сковорода тут не забаганка, а необхідність: без жиру жовтка, який у звичайному омлеті трохи змащує все зсередини, білок охочіше пристає до металу. Якщо сковорода сумнівна — грійте її довше й ретельніше перед тим, як лити масу, щоб поверхня встигла "закритися" теплом раніше, ніж білок торкнеться металу.
Кришка в квартирних умовах — це та сама функція, яку в печі виконує верхній жар: вона тримає тепло зверху, щоб фріттата готувалась не лише знизу, а й пропікалась по товщині, інакше середина лишиться сирою ще довго після того, як низ уже підгорить. Звичайна тарілка для перевертання працює так само добре, як і спеціальна кришка — головне, щоб вона була більшою за сковороду й ви діяли впевнено, одним рухом, а не крок за кроком.
Ще від Luca Martelli
·