Фото від ШІФарфалле з салсіччею і сочевицею
Інгредієнти
- 400 г паста фарфалле
- 1 од. Шалот
- 150 г салсічча
- 1 банка Сочевиця
- Розмарин за смаком
- Оливкова олія за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Пармезан за смаком
Кроки
На антипригарній сковороді обсмажте тонко нарізаний шалот і салсіччу з оливковою олією.
Відваріть фарфалле.
Додайте відціджену сочевицю до сковороди, приправте сіллю, перцем і розмарином до готовності.
Додайте готову пасту до сковороди на кілька хвилин, натріть пекоріно і подавайте.
Фарфалле з салсіччею і 
сочевицею — це страва, яка тримається на одному простому розрахунку: все, що смажиться, має встигнути віддати смак 
олії раніше, ніж до нього прийде паста. Якщо переплутати порядок — вийде просто паста з ковбасою і консервами поруч, а не страва, де все пропахло одне одним.
На 400 грамів пасти тут всього 150 грамів салсічі — і це не помилка в пропорціях, а сама суть. Салсіча тут не головна дія, а джерело смаку: вона пускає жир в олію, і цей жир потім несе аромат далі — на 
шалот, на сочевицю, на пасту. Сочевиця з банки додає ситості й текстури майже безкоштовно — це страва заощадливої кухні, де м'ясо дороге, а бобові дають об'єм.
Вийде страва чи ні — вирішується на сковороді, а не в каструлі з водою. Паста тут майже технічна деталь: зварили, злили, кинули в сковорду на хвилину-дві, щоб вона просякла тим, що там уже готове. Головна робота — раніше.
Шалот ріжте тонко — не тому, що так правильно, а тому, що товстий шматок встигне тільки зм'якнути і стати прозорим, а тонкий встигне ще й трохи піти в карамельний бік, віддавши олії солодкуватий присмак замість сирої цибульної різкості. Дехто каже — цибуля для соусу не має значення, аби була. Ні, бо саме вона першою контактує з олією і визначає, яким буде фон смаку для всього іншого.
Салсіча — італійська свіжа ковбаса з фаршу в оболонці, не сушена і не копчена. Якщо такої немає, беріть будь-яку свіжу ковбасу зі спеціями, яка при обсмажуванні пускає жир і м'ясний сік, а не воду, — критерій саме такий. Сосиски для сніданку тут не підійдуть: вони надто м'які й водянисті, жиру майже не дадуть, і сковорода залишиться сухою.
Сочевицю з банки відцідіть добре — вона вже варена, її завдання не звариться ще раз, а прогрітися і взяти на себе жир і аромат зі сковороди. Якщо лити її з рідиною, сковорода замість смаження почне тушкувати, і скоринка на салсічі, яку ви щойно отримали, розмокне і зникне.
Розмарин кладіть у сковороду, а не в каструлю з пастою: його ефірні масла розкриваються в гарячому жирі, а у воді просто розчиняться без користі.
Фарфалле варіть окремо у воді, яку досить щедро посолили, — паста бере 
сіль тільки зараз, потім уже пізно. Антипригарна сковорода тут не випадковість: салсіча й так пускає жир, і зайвого прилипання вам не потрібно, а ось якщо сковорода погана й все-таки прилипає — трохи оливкової олії наприкінці все виправить.
Остання хвилина-дві пасти в сковороді — не формальність. Паста тягне на себе олію й сік зі сковороди, а трохи клейкої води, яку варто зачерпнути з каструлі перед зливанням, допоможе всьому з'єднатися в єдиний соус, а не лишитися окремо пастою і окремо начинкою. 
Пармезан чи пекоріно тертий зверху — це сіль і жирність одним рухом, тому з додатковою сіллю тут не перестарайтеся заздалегідь.
Ще від Nora Vasquez
·