Фото від ШІКурка з медом та гірчицею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Куряча грудка
- 3 ст. л. Мед
- 3 ст. л. Гірчиця
- ½ од. Лимон сік і трохи тертої цедри
- 4 гілочки Розмарин
- 1 ст. л. Вершкове масло
- Сіль
- Чорний перець
Кроки
Змішайте мед, гірчицю, цедру лимона, 2 гілочки розмарину та лимонний сік і обваляйте шматочки курки в маринаді.
Приправте сіллю і перцем та залиште в холодильнику щонайменше на пів години, бажано довше.
Змастіть вершковим маслом жароміцну форму.
Викладіть курку у форму і поставте в духовку при 175 градусах з конвекцією приблизно на 30 хвилин, або поки курка не пропечеться.
Подавайте зі свіжими гілочками розмарину.
Курячі грудки — м'ясо без жиру і без прощення. Передержали на вогні — і маєте сухий, волокнистий шматок, який рятує тільки соус. Цей рецепт якраз і будується навколо того, щоб соус не рятував, а грудка сама залишилась соковитою.
Мед з 
гірчицею тут не для смаку "солодко-гостре", хоч і це теж. Головне — мед карамелізується, гірчиця тримає вологу і не дає поверхні пересохнути раніше часу. Цедра і сік 
лимона ріжуть солодкість медового маринаду, інакше вийде не курка, а десерт з м'ясом.
Вийде — якщо не передержите в духовці. Не вийде — якщо виміряєте готовність годинником, а не ножем: розітнули найтовстішу частину, сік прозорий — готово, сік рожевий — ще хвилину-дві. Тридцять хвилин у рецепті — орієнтир для духовки, а не присуд.
Дехто каже — грудку треба довго маринувати, годину-дві, щоб "просякла". Ні, бо грудка — щільне м'ясо, маринад туди глибоко не пройде, хоч цілу ніч тримайте. Пів години — це не для смаку, а щоб 
сіль встигла трохи розслабити волокна і сік не весь витік при запіканні.
Мед беріть рідкий, не засмуклий — густий важче рівномірно розмазати, і десь ляже товстим шаром, а десь взагалі не ляже. Якщо мед цукрувався, трохи підігрійте на водяній бані, і все стане рідким знову.
Гірчиця — звичайна столова, не надто гостра дижонська і не солодка американська, бо тоді весь баланс маринаду поїде в один бік. Якщо у вас тільки гостра — зменшіть трохи, бо гірчичну різкість нічим тут не компенсувати, крім меду, а медом компенсувати — значить знову зміщувати солодкість.
Лимон дає і сік, і цедру — це різні речі. Сік підкислює, цедра дає ефірну олію з гірким присмаком, яка власне і робить аромат "лимонним", а не просто кислим. Якщо лимона немає — підійде будь-яка кисла рідина з цитрусовим або хоча б просто кислим характером: лайм, навіть трохи яблучного оцту, розведеного водою, хоча цедри тоді не буде, і аромат вийде інший, простіший.
Розмарин кладуть у маринад не заради смаку, що проникне в м'ясо — голки занадто цупкі, щоб швидко віддати олії. Кладуть заради того, що лежить поруч із медом і гірчицею на сковороді чи у формі і просочує все запахом при нагріванні. Свіжі гілочки для подачі в кінці — це вже більше про вигляд і про те, що гарячий аромат розмарину, який вдарив в ніс при подачі, апетит підсилює сильніше, ніж той самий розмарин, що вже годину лежав у маринаді.
Вершкове 
масло для форми — не про смак, а про те, щоб курка не прилипла і не порвалась, коли дістаєте. Будь-який жир без зайвого запаху тут підійде: олія, топлене масло, навіть трохи того ж маринаду, розмазаного по дну. Головне — тонкий шар, не калюжа, бо курка не смажиться, вона запікається, і зайвий жир просто википить даремно.
Конвекція в духовці — це не забаганка, а механізм: вентилятор жене гаряче повітря рівномірно, і поверхня курки підсихає й карамелізується з усіх боків одразу, а не тільки зверху. Якщо конвекції немає — звичайний режим теж працює, просто поверхня підрум'яниться повільніше й нерівномірніше, і орієнтуватись треба більше на розріз, ніж на колір скоринки.
Ще від Elena Popescu
·