Фото від ШІКайзершмаррн
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 од. Яйця
- 100 г Молоко
- 50 г Борошно
- 60 г Цукор
- 1 од. Ром
- 1 щіпка Сіль
- 1 жменя Родзинки
- 1 од. Вершкове масло
- Цукрова пудра за смаком
- журавлинний конфітюр за смаком
Кроки
Розбийте яйця в миску, додайте половину цукру та борошно. Злегка збийте, потім влийте молоко, продовжуючи перемішувати.
Додайте ром і щіпку солі, перемішайте до однорідності.
Розігрійте антипригарну сковороду діаметром 24 см і розтопіть на ній вершкове масло.
Вилийте тісто, рівномірно розподіліть по сковороді та готуйте на слабкому вогні.
3 хвКоли основа почне загусати, посипте зверху родзинками.
Розділіть масу навпіл і обережно переверніть дерев'яною лопаткою, щоб підсмажити й з іншого боку.
Грубо розламайте солодкий омлет на шматочки прямо в сковороді.
Посипте залишком цукру всю поверхню, обережно перемішайте, щоб цукор рівномірно розподілився та карамелізувався.
Подавайте прямо зі сковороди або переклавши на тарілку, прикрасивши цукровою пудрою та журавлинним конфітюром.
Кайзершмаррн — це млинець, якому не дали шансу залишитись млинцем. Тісто те саме, що на звичайний млинець, тільки товщий шар і 
масло не шкодуємо. А далі ви його ламаєте — і виходить не млинець і не омлет, а щось середнє, з рваними краями, які якраз і карамелізуються найкраще.
Дехто думає, що це просто «розбитий млинець, бо не вийшло перевернути цілим». Ні. Розбивають навмисно — саме зламані шматки дають ту хрустку скоринку з цукром, яку ви отримуєте на останньому кроці. Цілий млинець так не обсмажиш: у нього тільки дві сторони, а у шматків — усі.
Вийде чи ні — залежить від одного: чи зачекаєте ви, поки основа справді загусне, перш ніж сипати 
родзинки і перевертати. Поспішите — і замість шматків отримаєте кашу, яка просто розмазується по сковороді.
Яйця тут — не просто зв'язка. Чотири штуки на таку малу кількість 
борошна (50 г) означають, що тісто ближче до омлету, ніж до млинця. Саме тому воно й поводиться інакше: не тягнеться суцільним полотном, а тримає форму шматками, коли ви його ламаєте.
Борошна мало навмисно. Якби дали більше — тісто стало б еластичним, як на млинці, і ламалось би неохоче, довгими смугами замість шматків. Тут борошно — лише щоб яйця не розповзлись рідиною по сковороді, не більше.
Ром у тісті — не для аромату алкоголю, він увесь випарується на гарячій сковороді. Його задача — трохи розслабити клейковину й дати піднятись легшій текстурі. Якщо рому немає — не біда, пропустіть, просто текстура буде трохи щільнішою, нічого страшного.
Родзинки кладуть не на початку, а коли основа вже загусла — бо в рідке тісто вони просто потонуть і осядуть на дно, де пригорять раніше, ніж усе інше встигне приготуватись. Загусла основа тримає їх ближче до поверхні.
Масло не шкодуйте — це не та страва, де економія виправдана. Сковорода без кришки, тарілка для перевертання тут не знадобиться — лопаткою й так впораєтесь, бо все одно потім ламаєте на шматки. А ось сковороду краще взяти саме антипригарну: тісто з такою кількістю яєць і мінімумом борошна липне охоче, і дерев'яна лопатка на звичайній сковороді вам тут не допоможе.
Цукор на останньому кроці сипте не весь одразу в центр, а по всій поверхні — він має стикнутись з гарячим металом і маслом, щоб скарамелізуватись, а не просто розчинитись у теплі. Це і є різниця між солодким млинцем і кайзершмарном: скоринка, яка хрумтить, а не просто солодкий смак.
Ще від Luca Martelli
·