Фото від ШІКіш лорен
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 4 ст. л. Насіння льону
- 50 мл житнє борошно
- 100 мл Борошно
- 1 од. Яйця
- 3 ст. л. Оливкова олія
- 40 г Вершкове масло
- ½ ч. л. Сіль
- 150 г Бекон нарізаний кубиками
- 4 од. Яйця
- 200 мл Молоко
- щіпка Мускатний горіх свіжонатертий
- Чорний перець свіжомелений
Кроки
Змішати всі сухі інгредієнти, покришити туди вершкове масло, а потім вмішати яйце з олією.
Почати з 2 ст. л. олії та за потреби додати ще.
Змастити форму для пирога та рівномірно розподілити тісто по формі.
Випікати основу в розігрітій до 175°C духовці з конвекцією 10 хвилин.
Обсмажити бекон на сковороді, щоб він був майже готовий і хрусткий.
Змішати яйця, молоко, бекон, мускатний горіх і перець.
Розподілити суміш по запеченій основі та поставити назад у духовку, випікати 20-25 хвилин або до застигання яєчної маси.
Пиріг розрахований на 4 порції.
Кіш лорен — це не пиріг і не запіканка, а пісочна тарілка, в яку запечено заварений крем з
беконом. Французька провінційна економіка: лотаринзькі господині не мали зайвого
масла на солодке тісто і зайвих
яєць на окрему страву — тож тісто зробили прісним і несолодким, а начинку — тим, що є в льоху: сало, яйця,
молоко. Вийде страва рівно тоді, коли ви зрозумієте, що тут два окремі процеси, а не один: спершу запікається коробка, потім у коробку заливається крем, і коробка має встигнути стати коробкою до того, як крем її розмочить.
Головна небезпека тут не в бекону і не в тісті окремо, а на стику. Якщо основа не підсохла бодай трохи, яєчно-молочна суміш просочить її знизу, і ви отримаєте не хрустке дно, а мокру ганчірку під шаром заварного крему. Друга небезпека — перетримати в духовці другий раз: яєчна маса — це по суті крем, і в кремі є точка, після якої білок з молоком розшаровуються, і замість ніжного зрізу ви ріжете щось пористе й водянисте.
Дехто каже — кіш лорен без вершків не кіш. Ні, бо класичний лотаринзький варіант — це молоко, яйця і бекон, без сиру і без вершків узагалі; сир і вершки додали вже пізніше, коли страва поїхала в Париж і стала ресторанною. Тут робиться саме стара версія, молочна, і це не спрощення — це і є оригінал.
На чотирьох людей цього вистачить як на сите обіднє блюдо з салатом, а не як на закуску — форма розрахована на повноцінну порцію на тарілку, не на шматочок.
Тісто тут пісочне —
масло,
борошно, трохи
яйця й
олії,
сіль. Масло кришать холодним і тримають шматочками, а не розтирають у пил, бо саме ці крихти масла, розплавляючись у духовці, дають прошарки — пісочність, а не камінь. Олія в пісочному тісті — річ не обов'язкова, але вона розм'якшує структуру, робить тісто менш крихким при розкачуванні; якщо олії немає, замініть ще трохи маслом або просто обійдіться без неї, тісто все одно збереться. Олія підійде будь-яка без власного запаху — соняшникова, рафінована з кісточок винограду, та сама оливкова, якщо вона м'яка, а не та, що пахне на всю кухню.
Випікання основи при 175°C з конвекцією — це не довільна цифра, а температура, на якій масло встигає розплавитись і дати пар раніше, ніж борошно почне активно підрум'янюватись: так тісто пропікається, а не горить зверху, лишаючись сирим усередині. Десять хвилин — це нижня межа, орієнтуйтесь на колір і на дотик: край повинен злегка підсохнути і втратити вологий блиск, дно не має бути білим і сирим на вигляд. У звичайній духовці без конвекції повітря не ходить так само рівномірно, тож дивіться частіше і, можливо, трохи довше тримайте — це нормально, духовки різні.
Бекон обсмажують окремо не заради смаку сам по собі, а щоб вийняти з нього зайвий жир і воду: якщо кинути сирий бекон просто в молочно-яєчну суміш, він віддасть вологу вже в начинці, і крем стане водянистим замість щільного. Хрусткість тут — ознака того, що зайва рідина вийшла, а не естетична примха. Бекону немає — беріть будь-яке підкопчене або просто солоне сало чи грудинку, нарізану дрібним кубиком, суть та сама: жирний, солоний, протеїновий елемент, який дає смак бульйону всередині пирога.
Яйця і
молоко — це і є крем, та сама основа, що в заварному кремі чи в омлеті на пару: білок при нагріванні згортається і тримає форму, молоко розбавляє його, щоб текстура була ніжною, а не гумовою. Пропорція тут на чотири яйця й 200 мл молока — досить рідка суміш, і саме тому друге випікання важливе: їй треба час дійти до стану легкого тремтіння посередині, а не до повного висихання. Мускатний
горіх свіжонатертий і
перець свіжомелений — не декоративна вимога, а питання інтенсивності: мускат з баночки за рік втрачає майже весь аромат, і класти його доведеться вдвічі-втричі більше, щоб відчути хоч щось, а перець мелений заздалегідь просто втрачає ефірні масла й стає пилом без характеру.
Готовність другого випікання перевіряйте так само, як перевіряють запіканку чи суфле: легко труснути форму — центр має колихатися ледь-ледь, краї вже застиглі. Якщо труситься вся поверхня суцільною хвилею — рано. Якщо не труситься зовсім і верх уже тріскається — пізно, перетримали. Двадцять дві хвилини — орієнтир знизу, а не закон, і тут якраз терпіння важливіше за годинник: витягнутий на хвилину раніше пиріг дійде сам за рахунок залишкового тепла, а витягнутий на п'ять хвилин пізніше вже не врятувати нічим.
Ще від Daniel Okoye
·