Лавашна запіканка з сиром і зеленню
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
Кроки
Яйця з кефіром збити. Сир подрібнити, змішати із зеленню.
У формі шарами викласти: лаваш, трохи заливки, сир, і так до кінця.
Залити решту заливки.
Поставити форму в духовку на 25 хв.
25 хвДістати форму з духовки.
Це хлібна запіканка, тільки замість хліба — 
лаваш, а замість назви «пудинг» — східна. Механіка проста: 
яйця з 
кефіром утворюють заливку, яка просочує сухі листи лаваша і зв'язує їх із сиром в одне тіло. Без цієї заливки у вас був би просто стос сухого листя з начинкою, яке розсипається на тарілці.
Успіх тут не в хвилинах, а в тому, що робить яйце. Воно згортається від тепла і тримає всю конструкцію, як клей. Поки воно рідке — запіканка пливе. Коли зверху з'явилася пружна плівка і золотисті плями — все, тримається.
Дехто каже: лаваш перед викладанням треба намочити водою, бо він сухий і твердий. Ні — тоді він розмокне ще до духовки, і заливка вже не матиме куди просочуватись, бо лаваш буде мокрий і млявий. Нехай лаваш бере вологу з яєчно-кефірної суміші сам, рівномірно, шар за шаром — для цього заливка і ділиться на кілька частин, а не ллється одним разом наприкінці.
Духовку беріть таку, яка у вас є, без фанатизму: жар середній, щоб яйце встигло зв'язатися раніше, ніж верх почне горіти. 25 хвилин — це нижня межа, не присуд. Якщо центр ще хлюпає під ложкою — тримайте далі, час не головний суддя тут.
Лаваш беріть тонкий, саме такий, який у списку: він тому й тонкий, щоб просочуватися наскрізь за один раз у духовці. Товстий, домашньої випічки лаваш теж піде, але тоді йому треба більше заливки і більше часу, бо йому є що просочувати. Критерій простий — якщо лист гнеться і не ламається в руках, він візьме вологу охоче.
Сулугуні тут не випадково: він солоний, пружний і м'якне від тепла, не перетворюючись на кашу. Якщо сулугуні немає — фета теж працює, бо вона з того самого роду розсільних сирів, тільки сухіша і солоніша. З фетою зменшіть 
сіль у заливці — вона свою вже віддасть. Головне, щоб сир був м'який і розсільний, а не твердий дозрілий — твердий просто не розм'якне до потрібного стану, скільки його не тримай у духовці.
Зелень тут не для смаку в класичному розумінні, а для свіжості серед густого й солоного. Беріть будь-яку м'яку — кінза, петрушка, кріп, навіть шпинат жмутком. Головне — щоб не потребувала попереднього тушкування, інакше вона віддасть воду прямо в запіканку і розхитає все, що ви щойно зв'язали яйцем.
Яйця з кефіром — це і є той самий клей, про який я казав. Пропорція тут не священна: якщо кефіру під рукою немає, візьміть молоко або навіть просту воду з ложкою сметани — головне, щоб рідина була не надто густа і не надто рідка, бо їй треба просочити лаваш, а не стекти на дно форми і залишити верхні шари сухими.
Сіль — на смак, і це не формальність. Сир уже солоний, тож заливку краще недосолити спочатку й спробувати після того, як сир туди потрапив. Пересолити легко, а виправити — ні.
На двох людей цього вистачить саме так, як написано — не більше, бо запіканка з лаваша не з тих страв, що добре живуть другий день. Вона найкраща гаряча, поки сир усередині ще тягнеться, а не застиг грудкою.
Ще від Ovenstein