Фото від ШІМіні-кіші з цибулею-пореєм
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1 од. Листкове тісто бездріжджове
- 20 г Грюєр
- 2 од. Цибуля-порей
- 1 скибка Вершкове масло
- 2 од. Яйця
- 200 г Вершки
- Мускатний горіх за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Наріжте цибулю-порей дуже тонкими кільцями, використовуючи і білу, і зелену частину.
Розтопіть вершкове масло в антипригарній сковорідці та додайте цибулю-порей.
Тушкуйте на слабкому вогні, щоб цибуля стала м'якою, не підрум'янюючись.
Дайте цибулі охолонути.
Розбийте яйця в миску і енергійно збийте їх виделкою.
Додайте вершки, щіпку мускатного горіха, сіль і чорний перець.
Дістаньте листкове тісто з холодильника, розгорніть і розкатайте.
За допомогою формочки діаметром 8 см виріжте з тіста кружечки.
Викладіть кружечки тіста у змащені форми для тарталеток.
Наповніть тарталетки цибулею-пореєм, грюєром і яєчно-вершковою сумішшю.
Випікайте міні-кіші в розігрітій до 200 градусів духовці протягом 25 хвилин.
25 хвДістаньте з духовки, дайте охолонути і подавайте.
Кіш — це не пиріг і не запіканка, це тест на терпіння в мініатюрі: 
тісто тримає форму, начинка застигає рівно настільки, щоб не бути ні рідкою, ні гумовою. У міні-варіанті все те саме, тільки часу менше прощає помилки — маленька форма прогрівається швидше, і пересушити легше, ніж велику.
Головне тут не тісто й не сир, а 
порей. Його треба довести до м'якості, не давши жодного натяку на коричневий колір. Якщо він підрум'яниться — у начинці з'явиться гіркуватий присмак карамелізації там, де його не мало бути, бо яєчно-вершкова суміш присмак не замаскує, тільки підкреслить.
Дехто тушкує порей на сильному вогні "щоб швидше" — ні, бо тоді він встигає підгоріти з країв раніше, ніж стане м'яким усередині, і ви отримуєте на вигляд готову, а на смак сиру цибулю з гіркими плямами. Слабкий вогонь тут не примха, а єдиний спосіб отримати м'якість без кольору.
Вийде чи ні — залежить від двох речей: чи дали ви цибулі охолонути перед тим, як лити 
яйця, і чи не передержали форми в духовці. Решта — техніка, яку руки запам'ятають з першого разу.
Листкове тісто беріть готове, несолодке — те, що в рецепті позначено як "unleavened": без дріжджів, тільки 
масло й шари. Розкочувати тонше, ніж воно є з упаковки, сенсу нема: у маленькій формі товщина і так проб'ється, а тонше тісто просто порветься під вагою начинки.
Грюєр можна замінити на будь-який твердий сир, що плавиться без зернистості й має власний характер — грюєр, конте, старий гауда. Не беріть м'який сир "для плавлення без смаку": у кіші сир не для клейкості, він для смаку, який має пробиватися крізь 
вершки.
Яйця й вершки — це не заливка "щоб тримало форму", а, по суті, заварний крем, тільки запечений у тісті. Пропорція яйце-вершки і дає ту ніжну, тремтячу текстуру, за яку кіш люблять: забагато яєць — і вийде щільна запіканка, забагато вершків — не схопиться взагалі. 200 г вершків на 2 яйця — це вже перевірений баланс, не чіпайте його, якщо вперше готуєте.
Мускатний 
горіх тут не для екзотики, а тому, що він традиційно супроводжує вершкові соуси у французькій кухні — ледь відчутна гострота, яка підкреслює вершковість, а не конкурує з нею. Щіпка, не більше: перебір дає присмак аптеки.
Якщо нема формочок для тарталеток — підійде будь-яка невелика форма з прямими чи косими бортиками, аж до денця кексової форми для маффінів, аби тісто мало за що зачепитися краями. Головне — змастити маслом, бо листкове тісто й так жирне, але прилипання до металу це не рятує, лише легке змащення.
Готовність перевіряйте не за часом, а за виглядом: верх має злегка підрум'янитися й трохи здутися, а при легкому похитуванні форми начинка вже не має хлюпати рідиною в центрі — вона тремтить, як желе, цілою масою. Якщо центр ще рідкий — ще кілька хвилин, і це нормально, духовки різні. Дайте охолонути перед подачею не з ввічливості, а тому що гаряча начинка ще "доходить" і всередині, і тільки через кілька хвилин набуває остаточної текстури.
Ще від Inès Lambert
·