Фото від ШІПечиво з солодкою фінською лакрицею і шоколадом
Інгредієнти
- 150 г Вершкове масло кімнатної температури
- 100 г Цукор
- 100 г коричневий цукор
- 1 од. Яйця
- 200 г Борошно
- 1 ч. л. Розпушувач
- ½ ч. л. ванільний цукор
- 1 щіпка Сіль
- 100 г солодка фінська лакриця нарізана дрібними шматочками
- 130 г Чорний шоколад
Кроки
Збийте масло, цукор і коричневий цукор разом, доки суміш не стане пухкою, а потім вбийте яйце.
3 хвЗмішайте борошно, ванільний цукор, розпушувач, сіль, лакрицю і шоколад, додайте до тіста й добре перемішайте.
2 хвСформуйте кульки розміром з невеликий м'ячик для гольфу й викладіть на деко, застелене пергаментом.
2 хвЗлегка притисніть кульки, щоб трохи сплющити, і залишайте достатню відстань між печивом, оскільки воно розтікається під час випікання.
1 хвВипікайте в розігрітій духовці при 175 °C (режим конвекції) протягом 13–15 хвилин, доки печиво не стане золотистим, але ще трохи м'яким усередині.
14 хвДайте печиву трохи охолонути на деку, перш ніж перекласти на решітку.
3 хв
Печиво, скажу чесно, не зовсім звичне. Лакриця — це не родзинка і не курага, це смак на любителя, і якщо вдома ніхто лакрицю не їсть — не готуйте, не переконуйте нікого силою рецепта. А якщо їдять — тут усе просто й чесно, нічого складного в технології немає, складність одна: не передержати в духовці.
Вирішує тут не лакриця, а
масло й
цукор на першому кроці. Збити їх до пухкості — не примха, а спосіб напхати тісто повітрям ще до духовки. Бульбашки, які ви туди вбиваєте, потім тримають печиво від того, щоб воно стало плоским млинцем. Пропустите цей крок, зробите на «перемішати ложкою» — отримаєте щось присадкувате й щільне, не катастрофа, але вже не те печиво.
Друге, від чого залежить результат — відстань між кульками тіста на деку. Тісто розтікається, це нормально, не дефект. Дефект — коли два печива зливаються в одне й середина не пропікається, а краї вже горять. Тому відстань — це не естетика, а страховка.
Готовність читайте по кольору країв, не по годиннику. Час у рецепті — орієнтир, нижня межа, а не присуд. У кожної духовки свій характер.
Масло має бути м'яким, кімнатної температури, і це не забаганка. Холодне масло не вбере в себе повітря при збиванні, воно просто подрібниться на крихту — і пухкості, яка тримає форму печива, ви вже не отримаєте. Якщо забули дістати з холодильника заздалегідь — краще почекати годину, ніж гріти в мікрохвильовці: розтоплене масло в тісті для печива — це вже інша історія, млинцева.
Два цукри тут не для краси. Білий
цукор дає хрусткість по краях, мусковадо — вологість і темний, трохи карамельний тон у середині. Якщо мусковадо немає — підійде будь-який нерафінований коричневий цукор зі своїм запахом, тільки не плутайте з білим цукром, пофарбованим карамеллю: той запаху не дасть, тільки колір.
Лакрицю беріть саму, без заводської глазурі й бажано не найтвердіший сорт — вона має розм'якшитися в печиві, а не залишитися каменем. Нарізати дрібно — це не естетична вимога, а щоб шматочок не трапився комусь один суцільний і не зіпсував перше враження від печива.
Шоколад — чорний, не менше 50%, бо тут він відтіняє солодку лакрицю, а не змагається з нею за солодкість.
Розпушувач — не намагайтеся замінити содою один в один, це різні речовини з різною силою, пропорція інша. Якщо під рукою тільки сода — краще знайти інший рецепт, ніж гадати на око, скільки класти.
Форма кульки розміром з м'ячик для гольфу — це не примха, а розрахунок на час випікання з рецепта. Зробите менші — підгорять раніше за вказаний час, зробите більші — середина лишиться сирою, коли краї вже готові. Якщо хочете інший розмір — це ваше право, тільки тоді і час підлаштовуйте самі, дивлячись на колір, а не на годинник.
Дайте печиву полежати на гарячому деку кілька хвилин після духовки. Воно виходить м'яким і крихким одночасно, і якщо тягнути одразу на решітку — просто розвалиться в руках. Терпіння тут не для годиться, а щоб печиво взагалі дійшло до столу цілим.
Ще від Tomás Herrera
·