Фото від ШІЛінцерський торт
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 150 г Фундук
- 150 г Фундук
- 170 г Цукор
- 50 г Цукор нерафінований тростинний
- 1 ч. л. Кориця
- 1 щіпка Гвоздика мелена
- 1 од. Лимонна цедра
- 300 г Борошно
- 1 щіпка Сіль
- 250 г Вершкове масло холодне
- 1 од. Яєчний жовток
- 1 од. Яйця
- 350 г малиновий джем
- 3 ст. л. Мигдальні пелюстки
Кроки
У чаші блендера подрібніть фундук разом із цукром, корицею, гвоздикою та лимонною цедрою до однорідної крихти.
Перекладіть у миску, додайте борошно й сіль, перемішайте.
Додайте холодне вершкове масло, нарізане кубиками, жовток і яйце. Замісіть тісто руками, потім вимісіть на столі.
Сформуйте кульку, загорніть у плівку і поставте в холодильник щонайменше на 2 години.
120 хвЗмастіть маслом і обсипте борошном форму діаметром 26-28 см.
Розділіть тісто на дві частини: одну розкачайте, іншу заберіть у холодильник.
Викладіть першу частину тіста на дно і борти форми, поставте в холодильник.
Другу частину тіста розкачайте на аркуші пергаменту, наріжте смужками, покладіть у морозильну камеру на 10 хвилин.
10 хвПроколіть дно коржа виделкою і щедро розподіліть малиновий джем.
Викладіть смужки тіста навхрест зверху, формуючи решітку.
Обріжте зайве тісто по краях, змастіть край водою і прикрасьте мигдальними пелюстками.
Поставте торт у холодильник ще на 1 годину.
60 хвВипікайте лінцерський торт у розігрітій до 180 градусів духовці протягом 40 хвилин.
40 хвДайте торту охолонути у формі щонайменше 2 години, після чого обережно вийміть і подавайте.
120 хв
Лінцерський торт — це не торт у звичному розумінні, а пісочний пиріг із горіховим тістом і малиновим джемом, накритий решіткою. Назва від австрійського міста Лінц, і це, мабуть, найстаріше тістечко у Європі, про яке є письмові згадки — рецепту років триста, якщо не більше. Нічого складного тут немає, окрім одного: тісто має бути холодним весь час, і якщо ви про це забудете — решітка попливе, а не пектиме рівними смужками.
Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а в холодильнику. Тісто з
фундуком і
маслом тане від тепла рук за хвилину, тому все тут про терпіння: заморозили, розкачали, знову в холод. Хто поспішає — отримує кашу замість решітки. Хто чекає — отримує те, заради чого цей пиріг взагалі вигадали.
Дехто каже — горіхове тісто обов'язково має містити мигдаль, бо "так традиційно". Ні, у Лінці завжди клали те горіхове дерево, яке росло поруч, частіше фундук або волоський горіх. Мигдаль тут — для прикраси зверху, не для тіста. Традиція — це економіка, а не магія: пекли з того, що мали під рукою.
Фундук тут не смак, а структура: горіхова олія в подрібненому фундуку робить тісто розсипчастим зсередини, тому воно ламається, а не тягнеться, як звичайне пісочне. Якщо фундука немає — беріть волоський горіх чи мигдаль, головне, щоб горіх був сухий і несвіжий саме в розумінні "не сирий", бо вологий горіх дасть грудки замість крихти.
Тростинний
цукор поруч із білим — не примха. Нерафінований цукор дає карамельну нотку й трохи вологи, білий — просто солодкість і структуру. Якщо немає тростинного — беріть звичайний, різниця відчутна, але не критична.
Спеції —
кориця,
гвоздика,
цедра — це стара лінцерська формула, яка нагадує різдвяну випічку, бо торт і справді родом із зимової кухні, коли свіжих фруктів нема, а є лише джем і горіхи з літа. Не змінюйте пропорцію гвоздики: щіпка — це справді щіпка, перебір дає аптечний присмак, який уже не виправити.
Масло має бути холодним, і це не забаганка, а фізика: холодні кубики масла в тісті не встигають розтопитися руками, і коли тісто потрапляє в духовку, вода з масла різко википає, утворюючи шар на шарі — звідси розсипчастість. Тепле масло змастить
борошно одразу, і тісто стане щільним, як печиво, а не пісочним.
Жовток і ціле
яйце разом — це баланс жиру й білка: жовток зв'язує й пом'якшує, білок із яйця дає тісту тримати форму решітки, не розповзаючись у духовці. Якщо покласти тільки жовтки — тісто буде ніжнішим, але смужки решітки попливуть і втратять чіткість малюнка.
Малиновий джем — традиційно саме малина, бо в ній достатньо кислоти, щоб зрівноважити солодке й жирне тісто. Можна взяти будь-який кислий ягідний джем густої консистенції — смородину, вишню, аґрус, аби він не був рідким, бо рідкий джем просто витече крізь решітку в духовці, і ви отримаєте не торт, а гіркі патьоки на деку.
Форма готовності тут не час, а дотик: коли дістаєте торт після годинного охолодження в холодильнику й ставите випікати, стежте не за секундами, а за кольором тіста — решітка повинна стати рум'яно-золотою, а краї — на тон темнішими, бо саме край пересихає першим і видає, чи пора діставати.}
Ще від Liam Murphy
·