Фото від ШІТорт Маргарита
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 100 г Вершкове масло
- 140 г Цукор
- 3 од. Яйця
- 120 г Борошно
- 120 г Картопляний крохмаль
- 16 г Розпушувач
- 1 щіпка Сіль
- Лимонна цедра
- 60 мл Молоко
- за смаком Цукрова пудра для посипання
Кроки
Розігрійте духовку до 180 градусів.
У миску покладіть цукор і нарізане шматочками вершкове масло та збийте міксером до однорідності.
По одному додайте яйця, щоразу добре вимішуючи міксером.
Додайте просіяне борошно, просіяний картопляний крохмаль і розпушувач.
Додайте щіпку солі, натерту лимонну цедру та молоко. Вимішуйте до гладкого однорідного тіста.
Змастіть форму вершковим маслом і посипте борошном, викладіть тісто і розрівняйте.
Випікайте у духовці при 180 градусах приблизно 30-35 хвилин.
Перевірте готовність дерев'яною шпажкою.
Дайте торту охолонути, потім подавайте, притрусивши цукровою пудрою.
Маргарита — це бісквіт, тільки хитріший за звичайний. Половину 
борошна тут замінили картопляним 
крохмалем, і це не примха, а розрахунок: крохмаль не дає клейковини, тісто виходить ніжне, трохи крихке, без того щільного "гумового" відчуття, яким грішать бісквіти на одному борошні. Збити 
масло з цукром, вбити 
яйця по одному — це не ритуал, а спосіб напхати тісто повітрям ще до духовки, бо 
розпушувач підхопить бульбашки, які вже є, а не створить їх з нуля.
Вийде чи ні — вирішується на етапі збивання масла з цукром і яєць по одному. Якщо жбурнути все одразу, маса розшаровується, бо холодне яйце не хоче дружити з жиром швидко — йому треба дати час "розійтися" в масі. Якщо зробити по черзі, кожне яйце встигає вбитися, і тісто лишається однорідним, гладким, без крапок жиру.
Крохмаль тут же рятує і від іншої біди — сухості. Чисто пшеничний бісквіт на другий день дерев'яніє, а з крохмалем лишається м'якшим довше, бо крохмаль утримує вологу інакше, ніж клейковина. 
Цедра і 
сіль — не для смаку в лоб, а щоб витягнути солодке з площинного в об'ємне: без солі 
цукор відчувається тупо, одним реченням, а з нею — грає.
Масло беріть кімнатної температури, м'яке, а не розтоплене. Розтоплене змішається з цукром у рідину, а не в пухку масу — і повітря туди вже не впхати. Якщо забули дістати масло заздалегідь, наріжте дрібніше і дайте хвилин двадцять, не грійте в мікрохвильовці — щойно воно підтане з одного боку, по суті ви вже отримали суміш твердого й рідкого, а це гірше, ніж просто почекати.
Яйця — кімнатні ж, не з холодильника. Холодне яйце в теплу масляно-цукрову масу падає як стороннє тіло, і тоді та сама клята сепарація: маса ніби сирна, з краплями. Дехто каже — нічого страшного, все одно в духовці зійдеться. Ні, бо повітря, яке ви намагалися вбити міксером, із розшарованої маси виходить набагато гірше, і бісквіт тоді піднімається не так рівно.
Борошно й крохмаль просійте разом — це не для краси, а щоб розпушувач розподілився по всій масі рівномірно, а не осів грудкою в одному місці. 16 грамів розпушувача на таку кількість борошна — це багато, майже на межі, і це свідомо: крохмаль важчий і не дає такого природного підйому, як чисте борошно, тому розпушувача закладають із запасом, щоб компенсувати.
Молоко додають в кінці не випадково — воно розводить тісто до текучості, щоб воно саме розрівнялося у формі, а не щоб його розмазували ложкою. Якщо молока немає, підійде будь-яка нежирна рідина без сильного смаку — вода теж згодиться, хоч молоко дає легку м'якість завдяки своєму жиру й білку.
Цедру знімайте тільки з жовтого шару, без білого — той гіркий і переб'є весь ефект, заради якого її взагалі кладуть. Якщо лимона немає, апельсинова цедра спрацює так само, просто смак вийде інший, не гірший і не кращий — інший.
Готовність перевіряйте шпажкою не тому, що так написано в кожному рецепті, а тому, що бісквіт на крохмалі ззовні підрум'яниться раніше, ніж пропечеться всередині — крохмаль схоплюється повільніше за чисте борошно. Тож колір скоринки тут оманливий показник, а суха шпажка — чесний. І дайте торту охолонути перед 
пудрою: гарячий бісквіт розтопить цукрову пудру в липку плівку, а охололий тримає її сухою і білою.
Ще від Matteo Brandt
·