Фото від ШІКекс-бублик з нектаринами
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 270 г Борошно
- 30 г картопляний крохмаль
- 170 г Цукор
- 4 од. Яйця
- 150 г Вершкове масло
- 16 г Розпушувач
- 3 од. Нектарин
- 1 од. лимонна цедра
- 1/2 од. ванільний стручок
- коричневий цукор за смаком
Кроки
Змастіть вершковим маслом і присипте борошном форму для кекса-бублика діаметром 26 см, увімкніть духовку на 180 градусів.
У мисці збийте жовтки з цукром за допомогою вінчика або міксера до світлої пишної маси.
Додайте розм'якшене вершкове масло, насіння ванільного стручка та лимонну цедру, продовжуючи збивати до однорідності.
Додайте просіяні борошно, картопляний крохмаль і розпушувач, обережно вимішайте лопаткою до гладкого однорідного тіста.
Окремо збийте білки в тверду піну та обережно вмішайте їх у тісто в три прийоми, рухами знизу вгору.
Перелийте тісто у підготовлену форму, розрівняйте поверхню, викладіть зверху очищені та нарізані кубиками нектарини.
Посипте коричневим цукром і випікайте при 180 градусах.
40 хвПеревірте готовність дерев'яною шпажкою — якщо вона виходить сухою, кекс готовий, вимкніть духовку.
Залиште охолонути на 10 хвилин, перш ніж дістати з форми і перекласти на блюдо.
10 хвПодавайте кекс повністю охолодженим.
Кекс-бублик — це коли звичайний кекс робить собі діру посередині, щоб не підвести вас. У суцільній товстій формі середина завжди готується повільніше за краї: поки центр дійде, боки вже пересохнуть. А форма-бублик забирає центр геть — тісту нема де бути сирим, воно всюди однаково тонке до стінки. Тому цей рецепт і прощає недосвідченість: ризик «зовні готово, всередині тісто» тут просто фізично прибраний формою.
Другий страхувальний трос — окремо збиті
білки. Жовтки з цукром і
маслом дають смак і вологість, але самі по собі важкі, спадуть у щільну підошву. Білкова піна, вмішана обережно й у три заходи, — це повітря, яке тримає структуру, поки
розпушувач і
крохмаль доводять справу. Якщо вмішати різко, одним махом — піна осяде, і бублик вийде приземкуватим, хоч і смачним.
Нектарини зверху — не прикраса, а перевірка на терпіння: вони сідають у тісто, віддають сік, і якщо дістати кекс раніше, ніж шпажка вийде сухою, середина під фруктами буде мокрою. На 8 людей цього бублика вистачить з запасом, ще й чаю лишиться.
Борошно і
крохмаль ідуть у парі не випадково. Чисте борошно дає кексу певну пружність — це глютен, і його забагато зробить м'якуш гумовим. Крохмаль цю пружність розбавляє, тісто виходить ніжнішим, крихкішим на зламі. Якщо крохмалю немає — заміните будь-яким чистим крохмалем без присмаку, кукурудзяним чи рисовим, пропорцію не міняйте.
Масло має бути розм'якшене, а не розтоплене — це різниця між кремом і калюжею. М'яке масло утримує бульбашки повітря, які ви туди вбиваєте разом із
жовтками й цукром; розтоплене просто стече на дно і зробить тісто щільним. Витягніть масло з холодильника заздалегідь, кімнатна температура — це коли палець легко продавлює шматок, а не коли масло вже блищить.
Цедра і ваніль тут не для аромату «взагалі», а щоб перебити прісність яєчно-борошняної основи — без них кекс буде їстівним, але нічим не пахнутиме, крім тіста. Цедру знімайте тільки з жовтої частини, біла підкладка гірчить — це той дефект, який потім ніяким цукром не виправиш.
Нектарини можна замінити будь-яким щільним літнім фруктом, який тримає форму при випіканні і не перетворюється на кашу — персик, слива, навіть яблуко скибками. М'яка ягода типу малини тут програє: вона пустить забагато соку і зробить тісто під собою вологим насподі.
Коричневий
цукор зверху — це не просто солодше, а скоринка: цукор підтає й карамелізується на поверхні, поки всередині фрукт ще тільки доходить. Дехто каже — можна й звичайним білим присипати. Можна, але карамельної хрусткої плівки не буде, бо коричневий цукор містить мелясу, яка якраз і дає той темний, трохи тягучий верх.
І останнє — про охолодження. Кекс просять подавати повністю холодним не з примхи. Гарячий м'якуш ще не «встановився»: крохмаль і структура остаточно тримаються тільки коли все охолоне, інакше шматок кришиться й розповзається на тарілці. Десять хвилин у формі — щоб бублик не зламався при вийманні, а далі вже повне остигання вирішує, тримається шматок чи ні.
Ще від Inès Lambert
·