Фото від ШІВівсяне печиво з повітряним масляним кремом
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 90 г Вершкове масло
- 125 г Вівсяні пластівці дрібні
- 20 г Борошно
- 1 ч. л. Розпушувач
- 1 од. ванільний стручок
- 125 г Цукор
- 1 од. Яйця
- 1 од. ванільний стручок
- 100 г Цукор
- 50 мл Вода
- 125 г Вершкове масло кімнатної температури
- 1 од. яєчні жовтки
- 100 г Чорний шоколад темперований
Кроки
Розтопіть масло в каструлі на слабкому вогні і зніміть з вогню, щойно воно повністю розтане.
Добре перемішайте в мисці вівсяні пластівці, борошно та розпушувач.
Розріжте ½ стручка ванілі, вишкребіть насіннячка і розподіліть їх у 125 г цукру. Перемішайте цукор з ваніллю й 1 яйцем, потім додайте це до теплого розтопленого масла.
Вмішайте вівсяну суміш до масляної суміші.
Сформуйте круглі кульки й викладіть на два деко з пергаментом по 4 печива на кожне, залишаючи достатню відстань між ними, оскільки тісто розтікається під час випікання.
Злегка притисніть кульки та випікайте у розігрітій духовці з конвекцією при 175 °C протягом 9–12 хвилин, до золотистих країв.
Дайте печиву охолонути на деко.
Для крему: розріжте ½ стручка ванілі, вишкребіть насіннячка й розподіліть їх у 100 г цукру.
Покладіть цукор з ваніллю та 50 мл води в каструлю, доведіть до кипіння й варіть без кришки, доки цукор повністю не розчиниться.
Дайте сиропу охолонути до кімнатної температури.
Збийте 125 г масла (кімнатної температури) та 1 яєчний жовток у мисці до повітряної, світлої консистенції, поступово вливаючи охолоджений сироп і енергійно продовжуючи збивати, доки крем не стане м'яким, однорідним і пухким.
Змастіть кожне печиво тонким шаром темперованого шоколаду й дайте йому застигнути.
З'єднайте печива масляним кремом.
Вівсяне печиво, склеєне кремом, із тонким шаром 
шоколаду всередині — це фактично домашній "Орео" на вівсяній основі, тільки без консервантів і зі смаком, який не сплутаєш з магазинним. Головна інтрига тут не в самому печиві — воно прощає майже все, бо 
вівсянка й так тримає форму. Інтрига в кремі: збити 
масло з сиропом так, щоб воно не розшарувалося і не потекло, — ось де половина людей здається й кидає все на півдорозі.
Печиво тут скоріше носій, ніж герой. Воно має бути досить міцним, щоб витримати крем і не розсипатися в руках, але не сухим, як картон. Вівсянка дає текстуру й легку в'язкість без зайвого 
борошна — тому борошна тут мало, лише 20 грамів, воно радше клей, ніж основа.
Якщо коротко: вийде, якщо не поспішати з кремом і не зняти печиво з духовки зарано, думаючи, що "ще трохи підрум'яниться і вдома". Не підрум'яниться. Вийми бліде — отримаєш м'яку кашу замість печива з хрусткими краями.
Масло для тіста розтоплюйте й одразу знімайте з вогню — тут немає завдання його підрум'янити чи витопити з нього вологу, як у деяких тестах для карамелізованого смаку. Тут масло — просто розтоплений жир, який потрібен теплим, щоб розчинити 
цукор і зв'язати 
яйце без згортання білка. Перегрієте — яйце потім у суміші частково зваритися, і крем-основа тіста стане грудкуватою.
Вівсянку беріть дрібну, не геркулес великого помелу — великі пластівці дадуть печиву грубу, "сінну" текстуру, а дрібні працюють як борошно з характером: тримають форму, але не роблять тісто щільним. Якщо у вас тільки великі пластівці — пропустіть їх кілька разів через блендер імпульсами, не в пудру, а в щось середнє.
Ваніль тут двічі, і це не помилка й не розкіш — ваніль у тісті й ваніль у кремі працюють по-різному: в тісті вона губиться серед масла й цукру, в кремі — це єдиний аромат, крім масла, і саме там вона має бути відчутна. Якщо 
стручка немає, замінюйте екстрактом, але додавайте в крем більше, ніж у тісто — пропорція компенсації приблизно вдвічі.
Крем — це французька масляна основа на сиропі, і тут є міф, який варто розбити одразу: дехто каже, що сироп можна лити гарячим одразу в масло, бо "швидше охолоне в процесі". Ні, бо гаряча сироп просто розтопить масло замість того, щоб зв'язатися з ним у стабільну емульсію — отримаєте рідку жовту калюжу замість крему. Сироп має охолонути до кімнатної температури, інакше ви по суті готуєте желток у гарячому цукрі, а не крем.
Збивати масло з 
жовтком треба до стану, коли маса явно посвітлішала і стала пухкою — це ознака, що в масло вбито достатньо повітря, і саме ці бульбашки потім тримають структуру, коли ви вливаєте сироп. Лийте сироп тонкою цівкою, не припиняючи збивати, — різке вливання оплавить вбите повітря, і крем осяде, стане щільним і жирним на вигляд замість легкого.
Шоколад для темперування — тут немає обхідного шляху без втрати результату: нетемперований шоколад застигне матовим, м'яким і буде танути в руках при кімнатній температурі. Якщо немає часу чи навичок темперувати — чесно беріть шоколад із відповідною позначкою "для глазурування" або прийміть, що прошарок буде менш хрустким, але смак не постраждає.
На чотирьох порцій тут цілком реальний вихід — приблизно 8 "сендвічів" печива, якщо формуєте кульки середнього розміру, з яких на деко йде по 4. Терпіння тут головний інгредієнт у двох місцях: дати тісту охолонути перед формуванням і дати сиропу охолонути перед кремом. Обидва рази хочеться скоротити — обидва рази це помста у вигляді розтеклого печива чи рідкого крему.
Ще від Ostap Melnyk
·