Фото від ШІГніздечка з пасти з шинкою та грибами під бешамелем
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 8 од. листи яєчного тіста
- 1 л Бешамель
- 8 од. Шинка
- 500 г Гриби
- 80 г Пармезан тертий
- Оливкова олія для смаження
- 1 зубчик Часник
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Очисти печериці, наріж дрібними шматочками. Обсмаж на сковороді з оливковою олією та часником, посоли й поперчи за смаком.
10 хвДоведи до кипіння підсолену воду, додай листи пасти й провари близько 30 секунд. Вийми й розклади на рушнику охолонути.
Наповни листи пасти: розподіли бешамель, поклади шинку й гриби, додай пармезан і скрути в рулетик.
Наріж кожен рулетик на 3-4 гніздечка.
Розподіли тонкий шар бешамелю на дні форми, виклади гніздечка розрізом догори.
Полий гніздечка рештою бешамелю й посип пармезаном.
Запікай гніздечка в розігрітій до 200 градусів духовці з конвекцією приблизно 30 хвилин.
30 хвДістань з духовки й подавай гарячими.
Це паста, скручена в рулетики й нарізана кружечками — звідси й "гніздечка": кожен шматочок стоїть розрізом догори, як маленьке гніздо, і в ньому видно шари — 
бешамель, 
шинку, 
гриби. Страва не складна за технікою, вона вимагає акуратності на одному етапі: скрутити рулет так, щоб начинка не повилазила боками, коли будете різати.
Вийде чи ні — вирішується не в духовці, а раніше, на рушнику. Лист пасти після кип'ятку має охолонути й трохи підсохнути з поверхні, інакше він слизький, начинка на ньому не тримається, і замість рулету у вас вийде каша, яка розгортається сама собою. Дайте листам полежати, не поспішайте — це той самий складник "терпіння", без якого рецепт не працює.
Друге місце, де все можна зіпсувати — грибна волога. Печериці при обсмажуванні виділяють воду, і якщо не дати їй випаруватися, вода потрапить у начинку, розбавить бешамель, і той у духовці потече, замість того щоб тримати форму. Ознака готовності тут не час, а звук і вигляд: шкварчання замість шипіння, і гриби темнішають, стають рудуватими, а не лишаються білими у власному соку.
Запікання — це вже фінальна частина, яка просто доводить все до смаку: бешамель під 
пармезаном береться рум'яною кіркою, а те, що всередині, прогрівається наскрізь.
Листи пасти — тут годиться свіжа яєчна, бо вона еластична і згортається без тріщин. Сухі аркуші для лазаньї теж можна зварити до м'якого стану, але вони товщі й грубіші на смак, рулет вийде важчим. Якщо свіжої пасти немає, беріть найтонші сухі листи й проварюйте довше — орієнтуйтесь на те, що лист гнеться вільно, а не ламається навпіл.
Бешамель тут не підлива, а клей і смак одночасно: він тримає начинку всередині рулету і він же заливає гніздечка зверху, не даючи їм пересохнути в духовці. Масло, борошно, молоко — нічого хитрого, але консистенція важлива: занадто рідкий соус витече крізь шви рулету, занадто густий — не просочить шинку й гриби. Орієнтуйтесь на те, щоб ложка, занурена в соус, лишала слід, який повільно затягується.
Шинка — звичайна варена, тонко нарізана, вона тут не головна дійова особа, а прошарок, який додає 
солі й м'ясного смаку між пастою та грибами. Якщо шинки немає, підійде будь-яке тонко нарізане варене м'ясо без різкого запаху — курка, індичка. Головне, щоб скибка була тонкою й гнучкою, інакше вона порве лист пасти при скручуванні.
Печериці обирайте щільні, без потемнінь на капелюшку — м'які вже почали виділяти зайву воду ще до сковороди. 
Часник тут для аромату 
олії, а не для гострого смаку: він повинен встигнути віддати запах олії раніше, ніж гриби, інакше згорить і дасть гіркоту. Кладіть часник у вже теплу олію й одразу слідом гриби.
Пармезан — не прикраса, а другий шар клею й корисна гіркувата нотка, яка врівноважує вершковість бешамелю. Якщо пармезану немає, беріть будь-який твердий сир, що добре плавиться й має власний виражений смак, інакше гніздечка вийдуть просто білими й прісними під кіркою.
Міф тут один, і стосується він миття грибів: дехто вважає, що печериці не можна мити водою, бо вони "напиваються" і стають водянистими. Ні, бо структура гриба не працює як губка в такому сенсі — коротке обполіскування під струменем не встигає нічого змінити, а от швидке обсушування рушником після миття справді важливе, щоб на сковороду не потрапила зайва волога, яка заважає обсмажуванню.
Ще від Matteo Brandt
·