Фото від ШІПеттоле
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 500 г Борошно
- 10 г Дріжджі
- 1 ч. л. Оливкова олія
- 8 г Сіль
- 400 мл Вода
- Соняшникова олія за смаком
- за смаком Чорний перець за смаком
Кроки
Висипте борошно у велику миску і додайте щіпку солі. Розчиніть дріжджі в теплій воді, потім поступово влийте її до борошна.
Перемішайте виделкою, додайте оливкову олію і замісіть тісто до однорідності — воно вийде м'яким.
Накрийте миску плівкою і залиште тісто підходити до подвоєння об'єму.
120 хвРозігрійте у високій сковороді велику кількість олії для смаження.
Набирайте тісто ложкою і обережно опускайте в гарячу олію, допомагаючи собі другою ложкою.
Смажте петтоле невеликими порціями, перевертаючи, поки не стануть золотистими з усіх боків.
Викладіть готові петтоле на паперовий рушник, щоб прибрати зайву олію.
Солодкі петтоле обваляйте в цукрі, а солоні приправте щіпкою грубої солі та рожевим перцем або начиніть ковбасними виробами і сиром.
Петтоле — це південноіталійська вулична смажанка, по суті далека родичка пончиків, тільки без форми й без претензій на красу. Тісто рідке, ліпиться абияк, ложкою — і саме в цьому вся суть страви: вона не про акуратність, а про те, що з однієї опари виходить і солодка закуска до кави, і солона — до вина.
Вийде вона чи ні — вирішується не під час смаження, а за дві години до нього. Якщо тісто як слід підійшло й стало повітряним, воно саме спучується в гарячій 
олії, утворює ту саму нерівну хрустку шкірку з м'якушем-«стільниками» всередині. Якщо недогуляло — петтоле вийдуть щільними, важкими, схожими на смажений хліб, а не на легку закуску.
Друга точка, де страва або вдається, або ні, — температура олії. Це не «на око гаряче», а конкретний фізичний момент: олія повинна бути настільки гарячою, щоб тісто миттю почало підніматися й шкваритись, а не повільно просочуватись маслом і тонути. Про температуру — у другій частині.
Борошно беріть звичайне пшеничне, без фанаберій — петтоле не про особливий сорт, а про 
воду й повітря в тісті. 
Дріжджі — свіжі пресовані чи сухі, байдуже, головне розчинити їх у теплій, а не гарячій воді: гаряча вода дріжджі просто вб'є, і тісто не підніметься хоч скільки чекайте.
Сіль додається двічі в рецепті не випадково — трохи в борошно одразу, а решта пізніше в начинку чи обвалку. Це не помилка і не дублювання: сіль у тісті регулює смак і трохи стримує роботу дріжджів, щоб підйом був рівномірним, а не бурхливим зі сплесками.
Оливкова олія в тісті — не про аромат, її там надто мало, щоб відчути. Вона трохи змащує клейковину, і тісто легше тягнеться й не липне так сильно до рук і ложки. Якщо олії нема, обійдетеся й без неї — тісто буде трохи липкішим, просто змочуйте ложки водою частіше.
Вода — 400 мл на 500 г борошна — це явно більше, ніж на звичне тісто для хліба. Тому воно й не ліпиться руками, а набирається ложкою: це рідке, майже як густе тісто для оладок, тісто, і так і має бути. Не додавайте борошна, щоб «зручніше було ліпити» — тоді вийде не петтоле, а щось середнє між хлібом і пампушкою.
Дехто вважає, що тісто на дріжджах треба міксером чи довго вимішувати руками, інакше не підійде. Ні — тут клейковину розвивати нема сенсу, тісто рідке, і головна робота відбувається не руками, а часом: дріжджі їдять цукри борошна й виділяють газ, бульбашки якого і дають той повітряний м'якуш. Виделкою перемішати до однорідності — і досить.
Олія для смаження — звичайна соняшникова, без запаху, бо тут вона лише середовище для швидкого й рівномірного прогріву тіста з усіх боків, а не частина смаку. Беріть будь-яку рафіновану олію без власного аромату, якщо соняшникової немає — підійде, наприклад, і кукурудзяна.
Ще від Tomás Ferreira
·