Фото від ШІТорт з полентою: десерт без глютену на основі кукурудзяного борошна
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 2 од. Яйця
- 90 г Цукор
- 50 г Вершкове масло
- 125 мл Йогурт
- 150 г Кукурудзяне борошно
- 50 г Мигдальне борошно
- 8 г Розпушувач
- 1 од. Лимонна цедра
Кроки
Відокремлюємо білки від жовтків. Жовтки збиваємо з цукром, поки маса не стане світлою та кремовою.
Додаємо розтоплене вершкове масло і продовжуємо вимішувати, щоб інгредієнти з'єдналися.
Додаємо лимонну цедру і вливаємо йогурт.
Потроху всипаємо мигдальне борошно, потім кукурудзяне борошно і розпушувач, продовжуючи мішати.
Окремо збиваємо білки до густої піни, а потім обережно вводимо їх у тісто.
Змащуємо форму вершковим маслом і присипаємо кукурудзяним борошном, виливаємо туди тісто.
Випікаємо в розігрітій до 175 градусів духовці з конвекцією 30-35 хвилин.
33 хвПеревіряємо готовність дерев'яною шпажкою.
Полента — це ж не тільки каша до м'яса, це ще й 
борошно. Грубого помелу кукурудза, яка не має глютену, а значить, і не може триматися купи сама собою — тому в компанії з'являється мигдальне борошно і 
розпушувач. Разом вони роблять те, що в пшеничному тісті робить клейковина: тримають форму, поки 
яйця і 
цукор дають підйом та ніжність.
Вийде чи ні — залежить не від точності грамів, а від того, наскільки ви терплячі з білками і жовтками. Якщо збити жовтки з цукром абияк, за хвилину-дві, торт вийде щільним, як коврик. Якщо білки замісити в тісто швидко й грубо — пропаде та легкість, заради якої їх взагалі окремо збивали.
На шість осіб — це не святковий торт на весь стіл, а той, що з'їдається за два вечори під чай, і це нормально. Кукурудзяне борошно дає йому колір сонця і легку зернисту текстуру, яку хтось назве грубуватою, а хтось — характером.
Дехто каже: безглютенова випічка — завжди суха і несмачна, бо без клейковини тісто ніби «мертве». Ні, бо тут вологість тримає 
йогурт, а не глютенова сітка — і це зовсім інший принцип, просто треба його розуміти, а не чекати пшеничної м'якості там, де її і не обіцяли.
Жовтки з цукром збивайте доти, поки маса не посвітліє і не стане схожою на крем — це не просто «з'єднати», а розчинити цукор і ввести повітря, яке потім тримає структуру при випіканні. Якщо зупинитесь рано, цукор лишиться хрусткими крупинками всередині готового торта, і це той дефект, який вже нічим не виправити на пізніших кроках.
Розтоплене вершкове 
масло вводьте, коли воно тепле, а не гаряче — інакше воно "зварить" жовтки замість того, щоб з ними з'єднатися. Заміна проста: будь-яка жирова основа без різкого смаку — вершкове масло, топлене, навіть нейтральна олія, хоч смак вийде інший, не такий округлий.
Йогурт тут не для кислинки, а для вологості — кукурудзяне борошно само по собі суше за пшеничне, і без рідини торт просто розсипався б. Якщо йогурту немає — підійде кефір або навіть сметана, розведена трохи водою, аби консистенція лишилась текучою.
Мигдальне борошно — це той елемент, який компенсує відсутність глютену: дає трохи жиру і зв'язності текстурі, не додаючи зайвої вологи. Без горіхового борошна можна спробувати замінити більшою кількістю кукурудзяного, але тоді торт стане щільнішим і менш пластичним на розрізі.
Лимонна 
цедра — не прикраса, а той елемент, що рятує кукурудзяне борошно від одноманітного "борошняного" смаку: ефірні олії цедри працюють на контрасті з солодкістю тіста. Білки вводьте в тісто обережно, знизу вгору, широкими рухами — мета зберегти бульбашки повітря, які ви щойно збили, а не випустити їх назад у миску.
Готовність перевіряйте шпажкою, а час у рецепті — лише орієнтир знизу: духовки різняться, і конвекція у когось сильніша, у когось слабша. Шпажка суха — готово, тягне вологе тісто — тримайте ще, перевіряючи щохвилини, а не покладаючись на годинник.
Ще від Inès Lambert
·