Фото від ШІРозсипчастий картопляний пиріг з грибами та салсіччею
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти

- 1 кг Картопля
- 400 г Гриби
- 400 г Фарш сальсичча
- 50 г Пармезан
- 1 од. Яйця
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
- Оливкова олія за смаком
Кроки
Очистити картоплю і відварити її у підсоленій воді до готовності; дати їй трохи остигнути.
Налити оливкову олію на пательню, додати салсіччу без оболонки, розминаючи дерев'яною ложкою; додати нарізану тонкими скибочками печерицю.
Посолити, поперчити, перемішати і готувати приблизно 10 хвилин до безпечної внутрішньої температури 70 °C.
10 хвРозминаємо відварену картоплю картоплем'ялкою або вилкою; посолити й поперчити за смаком; додати яйце.
Додати пармезан і добре перемішати до однорідної маси.
Застелити пергаментним папером розбірну форму діаметром 22 см і викласти близько 2/3 картопляної маси.
Щільно утрамбувати лопаткою та руками, формуючи рівну основу і бортик по колу форми.
Викласти на основу начинку із салсічча та грибів.
Накрити начинку, розсипаючи зверху решту картопляної маси.
Посипати панірувальними сухарями і завершити краплею оливкової олії.
Випікати у розігрітій до 180 градусів духовці з конвекцією приблизно 30 хвилин (або 35-40 хвилин у статичному режимі).
30 хвПодати гарячим.
Це не запіканка, хоч на перший погляд так і здається. Запіканка тримається на крохмалі й соусі, яєчна маса там пов'язує все в однорідну кашу. А тут
картопля — це тісто. Пюре з
яйцем і
пармезаном застигає у духовці в щось середнє між коржем і кіркою, а всередині — м'ясна начинка, яка не розтікається, а лежить окремо. Звідси й «розсипчастий» у назві: розрізаєш — і бачиш шар, а не суцільну масу.
Вийде чи не вийде — залежить від двох речей: наскільки суха картопля перед тим, як у неї піде яйце і сир, і наскільки щільно ви утрамбували основу та бортик. Волога картопля не тримає форму, бортик «тече», і начинка під час випічки просочується в дно. Руки й лопатка тут важливіші за рецепт: тиснути треба так, наче ліпите піскову фортецю — щоб стінка стояла сама, без підказки знизу.
Друга небезпека — начинка. Якщо
гриби й салсіча не встигли втратити зайву вологу на пательні, пиріг після духовки стоїть на столі і пускає сік, розмочуючи той самий бортик, який ви щойно вибудували. Тобто головна робота пирога відбувається не в духовці, а на плиті та руками, до того, як форма взагалі побачила тепло.
На шість людей це не основна страва на двох укусів — це щільний, ситний шматок, після якого гарнір уже зайвий.
Картопля — основа і каркас, тож беріть сорт, який добре розварюється і легко давиться, а не той, що «тримає форму» у супі. Парадокс: для пюре потрібна картопля, яка форму в каструлі не тримає, зате після остигання, з
яйцем і сиром, тримає форму на столі. Відварюйте до м'якості, яку перевіряють ножем, а не хвилинником — ніж входить без опору, картопля готова, і скільки це триватиме, залежить від розміру шматків, а не від годинника.
Пармезан тут не для смаку сиру, а для сухості й
солі одночасно: тертий сир тягне вологу з пюре і одразу віддає їй концентрований смак, тому можна не перестаратися із сіллю окремо. Якщо пармезану немає — беріть будь-який твердий сир, що добре труситься на тертці й не плаче
олією при нагріванні; м'який сир сюди не підійде, він додасть вологи там, де її й так забагато.
Яйце — зв'язка, не більше. Воно скріплює картоплю в масу, яка не розсипається при нарізці, але й не перетворюється на омлет: одного яйця на кілограм картоплі достатньо, бо завдання — склеїти, а не загустити рідину.
Салсіча — італійська свіжа ковбаса без оболонки по суті своїй,
фарш зі спеціями, тому якщо такої нема, беріть будь-який свіжий свинячий фарш із грубо меленим
перцем і фенхелем, якщо він у вас є в спеціях — дух буде той самий. Головне — розім'яти її на пательні одразу в фарш, а не класти шматками: вона має просочити олію своїм жиром і віддати смак
грибам, а не лежати окремо тушкованим кавалком.
Печериці ріжте тонко, тому що товсті скибки не встигають віддати вологу за ті ж десять хвилин, а зайва волога в начинці — це той самий ворог, що розмочує бортик. Орієнтуйтесь не на хвилини, а на вигляд: фарш втратив рожевий колір, гриби осіли і втратили об'єм, а на дні пательні вже не стоїть сік, а є лише олія і сліди засмаги.
Панірувальні сухарі зверху — не прикраса, а той самий принцип, що в будь-якій запіканці з коркою: вони витягують останню вологу з поверхні під час випічки і дають тріщинку-хрустку там, де інакше була б просто м'яка картопля. Дехто каже — можна й без них, і начинка не постраждає. Ні, бо верх без сухарів у духовці просто підсихає нерівномірно, лишаючись то твердим, то липким, а з ними кірка виходить рівною по всій поверхні.
Ще від Nora Vasquez
·