Фото від ШІЧізкейк Раффаелло без випікання з кокосом
Інгредієнти

- 250 г Крекери
- 125 г Вершкове масло розтоплене
- 8 г Желатин
- 120 г Цукор
- 250 г Маскарпоне
- 250 мл Вершки
- 100 г Білий шоколад
- 30 г Мигдаль подрібнений
- 2 ст. л. Кокосова стружка плюс для прикраси
- 3 ст. л. Молоко теплого
- 8 од. цукерки Раффаелло
Кроки
Подрібніть сухе печиво в крихту та змішайте з розтопленим вершковим маслом. Викладіть у форму і утрамбуйте основу.
Желатин залийте холодною водою і залишіть набухати 10–15 хвилин.
15 хвКоли желатин набухне, віджміть його і розчиніть у теплому молоці.
Вершки збийте разом із цукром до густої пишної піни.
Зменшіть швидкість міксера і додайте маскарпоне та кокосову стружку.
Додайте подрібнений мигдаль і попередньо розтоплений білий шоколад.
Влийте розчинений желатин і перемішайте до однорідності.
Викладіть крем на основу з печива, розрівняйте і посипте кокосовою стружкою.
Поставте чізкейк охолоджуватися в холодильник щонайменше на 4 години.
240 хвПеред подачею прикрасьте кокосовою стружкою та цукерками Раффаелло, подавайте нарізаним.
Це не чізкейк у тому сенсі, в якому ми звикли — без духовки, без водяної бані, без ризику, що сир потріскається зверху. Тут весь контроль смаку не в теплі, а в холоді:
желатин тримає форму замість яєць, а холодильник працює замість плити. Якщо чесно виконати один крок — правильно розпустити желатин — вийде завжди, навіть у студента з однією каструлею.
Основа тут не з
печива «для краси», а з розрахунком: крихта плюс
масло — це клей. Масло застигає в холодильнику і тримає крихту разом, так само як у звичайному чізкейку тримає тісто випікання. Утрамбувати треба щільно, бо пухка основа при нарізанні розсиплеться — і це не «так і має бути», це недотиснута крихта.
Головний ризик тут один, і він не в кремі, а в желатині. Якщо влити розчинений желатин у холодну масу — він миттю схопиться грудочками просто в мисці, і крем вже не розрівняти. Тому желатин вливають теплим і одразу перемішують — щоб він встиг розійтися по всьому об'єму, а не застиг локально.
Дехто каже — чим більше желатину, тим «надійніше» тримається форма. Ні, бо зайвий желатин робить крем гумовим, а не ніжним: ви відчуєте не вершковість, а желе, і це вже інша страва.
Печиво беріть сухе й нейтральне — не здобне й не з начинкою, інакше основа потече жиром окремо від смаку. Головне тут не марка, а те, щоб воно добре товклося в крихту, а не в грудки.
Масло розтоплюйте до рідкого, а не до гарячого кипіння — перегріте масло розшаровується, і крихта після холодильника буде масна знизу й суха зверху. Орієнтир тут на вигляд: масло прозоре й однорідне, без піни.
Желатин заливайте холодною водою — у гарячій він почне розчинятися нерівномірно і втратить частину сили. 10–15 хвилин — це нижня межа, справжня ознака готовності — крупинки набухли, желатин став м'яким і гнучким, а не твердим зернятком. Віджимати треба, бо зайва вода розведе желюючу силу, і крем не схопиться як слід.
Вершки для збивання беріть жирні — ті, що для збивання, а не для кави, інакше піна осяде вже за годину, і чізкейк просто потече замість того, щоб тримати форму. Збивайте до густої піни, а не до масла: ознака — слід від вінчика тримається, крем не ллється.
Білий
шоколад топіть обережно — на водяній бані або короткими імпульсами, бо білий шоколад горить і сворачивается швидше за молочний через високий вміст какао-масла без какао. Якщо він вже взявся грудкою — більше не рятуйте нагріванням, краще додати трохи теплих вершків і розмішати.
Цукерки Раффаелло тут не прикраса заради картинки, а смисловий акцент —
кокос і
мигдаль усередині крему вже натякають на них, і цукерки зверху просто завершують те, що почалося в тісті. Якщо цукерок немає — обійдетесь мигдалем і кокосовою стружкою, страва не впаде, просто буде менш впізнавана.
Ще від Liam Murphy
·