Фото від ШІКрем-суп з червоної капусти
Позначки визначаються автоматично за інгредієнтами й можуть бути неточними. Якщо це важливо для вас, перевірте упаковку.
Інгредієнти
- 1/2 од. червона капуста
- 1 од. червона цибуля
- 2 од. Картопля
- 50 мл Оливкова олія
- 1 л Бульйон
- Петрушка за смаком
- Сметана за смаком
- Сіль за смаком
- Чорний перець за смаком
Кроки
Почистимо цибулю і наріжемо її дуже тонкими півкільцями.
Видалимо з капусти тверду серцевину і наріжемо її тонкою соломкою гострим ножем.
Картоплю вимиємо, почистимо овочечисткою і наріжемо дрібними кубиками.
Наллємо оливкову олію у каструлю і викладемо нарізану цибулю.
Обсмажимо цибулю кілька хвилин на слабкому вогні, щоб вона стала золотистою і ароматною.
Додамо до цибулі нарізану соломкою капусту та кубики картоплі.
Прогріємо овочі кілька хвилин, помішуючи.
Заллємо овочі бульйоном так, щоб він повністю їх покрив, перемішаємо, накриємо кришкою та варитимемо щонайменше півгодини.
30 хвПрисолимо до смаку і додамо мелений чорний перець.
Подрібнюємо все занурювальним блендером до однорідної консистенції.
За бажанням протремо суп крізь сито з великими чарунками.
Подаємо суп гарячим, прикрасивши свіжою нарізаною петрушкою та кількома ложками сметани.
Червоний крем-суп — страва, яка всю свою красу бере не з майстерності, а з кольору овоча. Червона 
капуста дає цей бузково-малиновий відтінок сама, без барвників і хитрощів, тож тут вам не треба нічого «вгадувати» — головне не зіпсувати те, що природа вже зробила.
Вирішує тут одна річ: чи встигне капуста й 
картопля стати м'якими, поки 
бульйон не википить і не почне пригорати до дна. Каструля широка, не казан — тож рідина випаровується швидше, ніж ви думаєте, дивлячись на рецепт з казана на вогнищі. Стежте за рівнем, а не за годинником.
Друга річ, від якої залежить результат — чи достатньо тонко нарізана капуста. Товсті шматки проб'є блендер, але вони залишать у супі волокнисті нитки, які відчуваються на язиці як щось стороннє. Тонка соломка розварюється рівномірно і дає оксамитову, а не ватну текстуру.
Цибулю смажимо на слабкому вогні — це означає, що вона не шкварчить голосно, а тихо потріскує. На слабкому вогні цукор у цибулі карамелізується поступово, без гіркого присмаку, який з'являється, якщо поспішити і підняти вогонь. Золотистий колір — ваш орієнтир, не хвилини. Дехто каже — цибулю можна й не смажити, кинути сиру разом з капустою. Ні, бо без обсмажування суп втратить ту солодкувату глибину, яка тримає на собі весь смак, а не лише колір.
Картопля тут не головний герой, а загущувач. Крохмаль з неї розходиться в бульйоні і робить суп кремовим без вершків і борошна. Якщо картоплі пошкодуєте — суп вийде рідким, як вода з капустою. Нарізайте дрібним кубиком свідомо: чим дрібніший кубик, тим швидше й рівномірніше вона зваритися разом з тонкою капустяною соломкою, і ніхто не лишиться сирим, поки інше вже розвариться.
Олія — оливкова, але сенсу боятися, що в домі її немає, нема: критерій простий — будь-яка олія без власного смаку й запаху, яка не заб'є м'який смак овочів. Соняшникова рафінована підійде так само чесно, просто не буде присутня у смаку окремою нотою.
Бульйон овочевий — тут сама логіка страви: суп на основі овочів, без м'яса, і додавати туди м'ясний бульйон було б так само дивно, як засмажувати плов олією з рибного консерву. Якщо бульйону нема готового — підсолена вода з морквиною і лавровим листом впорається не гірше, бо основний смак все одно несе капуста.
Варити «щонайменше півгодини» означає рівно те, що написано: півгодини — це нижня межа, а справжня готовність — коли картопля розминається виделкою без зусилля, а капуста втратила хрусткість і стала м'якою на зубі. Якщо через тридцять хвилин картопля ще чинить опір — тримайте далі, кришка чи тарілка зверху тут не вирішує нічого, крім збереження пари, а час визначає тільки ніж, яким перевіряєте шматочок.
Протирання крізь сито — крок необов'язковий, і написано це чесно: «за бажанням». Блендер занурювальний дає вже гладку масу, сито прибирає останні волокна, якщо вони вас дратують. Я б не переймався — заради тарілки супу зайвий посуд мити не варто, якщо блендер і так впорався.
Сметана і 
петрушка зверху — це не прикраса заради фотографії, а контраст: кисле проти солодкуватого капустяного фону, свіже проти вареного. Без них суп не стане гіршим на смак, але стане одноманітнішим, тож краплю сметани я б таки поклав.
Ще від Inès Lambert
·